Світові глобалізаційні процеси неодмінно включають сучасні державні виміри розвитку і функціонування мови, тому дослідження української мови, у тому числі у зіставному аспекті, постає одним із пріоритетів державотворення загалом.
Загальні процеси демократизації суспільного життя значно вплинули на розвиток сучасних філологічних досліджень, у ракурсі яких граматична наука входить до основних напрямків мовознавства. Проблеми граматичного ладу мови, структури граматичних категорій та їхніх значеннєвих виявів завжди були в центрі найважливіших питань загальної теорії мови. У граматиці найбільш вагомими стали теорії, пов’язані із системно-структурним і системно-семантичним підходами до опису мовних явищ з ономасіологічних і семасіологічних позицій. Граматична структура мови становить винятково складне явище. Розв’язання теоретичних проблем її системно-структурної організації пов’язане з цілим комплексом питань. Найважливіші серед них – це контекстуальні принципи аналізу граматичних одиниць з позицій адресата (семасіологічний підхід) чи з позицій мовця (ономасіологічний підхід). Поряд з цим особливої ваги набуває вивчення семантичної мотивованості граматичних одиниць, співвідношення в них семантичного і формально-синтаксичного змісту, встановлення особливостей системності граматичних одиниць, їхньої внутрішньоструктурної взаємодії та взаємозв’язку з одиницями інших мовних рівнів.
Останнім часом у мовознавстві в цілому й українському зокрема виразною є тенденція до комплексного дослідження мовних одиниць, особливо лексики, в плані виявлення механізму взаємодії різнорівневих категорійних властивостей слова. Тому цілком зрозумілою є посилена увага до слова як елемента, який безпосередньо (як словоформа) входить до складу речення, словосполучення та зв’язків слів.
Розвиток лінгвістичної думки, комплексний підхід до аналізу мовних реальностей, нестандартність у підходах і висновках спричиняють те, що традиційні мовні одиниці, явища, категорії з усталеною сіткою зв’язків, взаємовідношень, їхні дефініції, класифікації зазнають деяких уточнень чи доповнень.