ПРО РОБОТУ ЛИПОВЕЦЬКОГО НАУКОВО-ПРАКТИЧНОГО
КРАЄЗНАВЧОГО СЕМІНАРУ

02.07.2019 р.

28 червня відбувся Липовецький науково-практичний краєзнавчий семінар, приурочений Дню Конституції України. Організаторами науково-просвітницького заходу стали професор Олег Мельничук, доценти Віталій Тучинський, Анатолій Лисий та Почесний краєзнавець України, Голова міжрайонного краєзнавчого центру «Соб» Олександр Роговий.

У роботі семінару взяли участь історики ВДПУ ім. М. Коцюбинського, краєзнавці, меценати, громадські діячі Липовецького району. Ціль заходу – ознайомлення з історико-культурницькою спадщиною регіону, краєзнавчою роботою на Липовеччині, її здобутками, проблематикою та вироблення шляхів співпраці з метою піднесення історичного краєзнавства нашої області.

Олександр Роговий представив результати своїх краєзнавчих досліджень та провів екскурсію історичними місцями Липовця. Під час екскурсії детально познайомив з історією міста, його географічними, соціальними та господарськими особливостями. Учасники зібрання оглянули пам’ятні знаки, зразки церковної та житлової архітектури, побували на місцях знаменних подій, зокрема, на місці бою між козацькими та польськими військами, який відбувся в березні 1651 року біля Липовецького замку. Тут козаки вщент розгромили польський підрозділ, який поспішав на допомогу основному війську під стіни Вінницького замку. Ця перемога спричинила зняття польської облоги з Вінниці, героїчну оборону якої очолював полковник Іван Богун. На місці звитяги встановлено кам’яний монумент, створений подільським скульптором Олексієм Альошкіним.

У Липовці бували Тарас Шевченко, Олександр Пушкін, Павло Пестель. Із містом пов’язана довготривала церковно-просвітницька діяльність митрополита Василя Липківського, який у 1921 році створив Українську автокефальну православну церкву (єдину помісну церкву). Проте у 1930 році через масові сталінські репресії УАПЦ оголосила про свій «саморозпуск», а митрополита Липківського було заарештовано й розстріляно. Учасники семінару оглянули колишню садибу церковного діяча. Тут місцевий підприємець і громадський діяч Володимир Дишкант збудував капличку, де постійно вшановують пам’ять видатного українця.

Одним із символів сучасного Липовця є Словацький монумент – унікальний пам’ятник словацьким воякам, що загинули влітку 1941 року, потрапивши під перехресний вогонь німецьких дивізій та частин Червоної армії на околицях міста. Сьогодні монумент уособлює символ пам’яті й примирення учасників Другої світової війни та їхніх нащадків. За «шефство» над братською могилою деякі липовчани отримали спеціальні нагороди від посольства Словаччини, а Володимир Дишкант став Почесним громадянином міста Братислава.

Наступним етапом роботи науково-практичного семінару стало знайомство з пам’ятками історичної спадщини територіальних громад Кальника та Дашева – давніх козацьких центрів на території Вінницької області.

У середині XVII ст. Кальницький полк очолював Іван Богун. Учасники семінару, завдяки місцевому громадському діячеві Олександру Мазуру, відвідали територію ймовірного обійстя видатного полковника, де мали цікаву бесіду з тутешніми жителями. Мешканці Кальника пишаються історією свого краю та шанують відомого земляка. Вони переконані, що величезний дуб у центрі селища посаджений руками Івана Богуна.

Перебуваючи за межами населених пунктів, учасники семінару оглянули скіфський курган Сороцька могила, розташований в 1,5 км від села Сорока. Це найбільший курган на території Вінницької області, висота якого становить близько 20 метрів. Відвідали могили (царські кургани) п’ятьох скіфських царів, які, за твердженням місцевих краєзнавців, героїчно загинули, обороняючи свій край від перського війська в 513 року до н. е. Також побували на знаменитих Траянових валах (римських валах) – старовинних земляних насипах, які зводили впродовж І-IV століття римляни, а згодом – анти для захисту своїх земель від ворожих нападів.

Багато рідкісних історичних пам’яток розташовано в Дашеві. Місцевий краєзнавець Валерій Швець із захопленням показав частково відреставрований палац Потоцьких та штучний гідропарк, розташований неподалік, водяний млин 1883 року, унікальну Михайлівську п’ятикупольну церкву 1764 року. У Дашеві пройшли дитячі та юнацькі роки всесвітньо відомого мовознавця Анатолія Кіфішина, який розшифрував петрогліфи Кам’яної Могили поблизу сучасного Мелітополя. Науковець дешифрував близько 50-ти написів і довів, що – це протошумерське письмо, яке налічує понад 15 тисяч років.

Підсумував роботу науково-практичного семінару голова Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України професор ВДПУ ім. М. Коцюбинського Сергій Гальчак. Учений зазначив, що цей захід сприяє популяризації національної історії, відродженню історичної пам’яті нашого народу, розширює регіональні наукові зв’язки.

Ю.С. Степанчук – доцент кафедри історії та культури України

Переглядів: 1