Fb Fb Fb

Наукова і науково-технічна діяльність є невід’ємною складовою системи вищої освіти України. Вона відіграє важливу роль як з погляду створення нових знань і отримання вагомих наукових результатів, так і з погляду формування кадрового потенціалу ВНЗ та підвищення якості підготовки висококваліфікованих фахівців.

УЧАСТЬ НАУКОВЦІВ ВДПУ ІМ. М. КОЦЮБИНСЬКОГО В РОБОТІ П’ЯТИХ «ІСТОРІОГРАФІЧНИХ СТУДІЙ»

21.10.2019 р.

П’яті «Історіографічні студії» відбувалися на базі Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького 11–13 жовтня 2019 року.

Відкриваючи пленарне засідання, засновник наукового заходу – проректор із наукової, інноваційної та міжнародної діяльності Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького професор Сергій Корновенко – серед низки історіографічних тем охарактеризував найновіші докторські й кандидатські дисертації, захищені в університетській спеціалізованій вченій раді, з історії України, всесвітньої історії, історіографії та джерелознавства. Учений зіставив наукові праці, які хоч і присвячені нагальним питанням сьогодення, але так чи так пов’язані з історією вітчизняного державотворення, військовою історією, минулими взаємостосунками із сусідніми державами, колишніми земельними відносинами в Україні та ін.

Виступ завідувача кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики Чорноморського державного університету імені Петра Могили професора Олександра Тригуба був присвячений репресивній політиці радянської влади на Півдні України в міжвоєнний період. Працюючи в архівних установах Києва, історик зробив п’ятдесят тисяч фотографій із розсекречених архівних справ, які стосуються репресованого духовенства, заможних селян та інтелігенції. Особливе захоплення у вченого викликала історія власного родоводу, який Олександр Петрович скрупульозно дослідив від середини XVII століття. Історичні джерела свідчать, що прізвище Тригуб є козацьким прізвиськом і належить до давнього заможного козацького роду.

Завідувач кафедри архівознавства, спеціальних історичних та правознавчих дисциплін Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка Олександр Федьков розповів про свої здобутки у вивченні аграрних відносин на Волині на межі XIX-XX століть. Учений констатував, що незважаючи на заборону продажу землі в Російській імперії, дев’яносто її відсотків перебувало в руках власників чи орендарів.

Доповідь доцента Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського Юрія Степанчука була присвячена військово-історичному ілюстрованому щомісячнику «Літопис Червоної Калини», який виходив у Львові з 1929 по 1939 рік. На підставі публікацій журналу з’ясовано масштаби та особливості селянських повстань проти радянської влади на Поділлі в переломному 1919 році.

Відомий грушевськознавець, професор кафедри всесвітньої історії та спеціальних історичних дисциплін Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка Віталій Тельвак оприлюднив досі невідому епістолярію М. Грушевського, складену останнім в еміграції на початку 20–х рр. XX століття. Зокрема, М. Грушевський негативно відгукувався про більшовиків, прогнозував безперспективність їхніх економічних та політичних перетворень в Україні.

Учений презентував міжнародну колективну монографію «Спільна спадщина. Річ Посполита обох народів в польській і українській історичній думці XIX і XX ст.». У книзі, головним редактором якої є Віталій Васильович, показано, як незалежно від епохи, політичних умов, ідеологічного клімату та теоретико-методологічних уподобань дослідників цивілізаційна спадщина Речі Посполитої трактувалася по-різному, а наукові дискусії нерідко переростали в емоційні обговорення.

Своєю чергою, співорганізатор і модератор чергових «Історіографічних студій», викладач вищої категорії Черкаського художньо-технічного коледжу, кандидат історичних наук Андрій Берестовий проаналізував нову колективну монографію, видану Інститутом історії України, – «Нариси з соціокультурної історії українського історієписання: субдисциплінарні напрями», у якій висвітлено субдисциплінарні трансформації, схарактеризовано дослідницькі новації й практики.

Продовження роботи П’ятих «Історіографічні студії» відбувалося на території історичної частини міста Черкаси та культурно-історичних місцях Черкаської області.

Професійний інтерес у науковців викликали нові експозиції та матеріали Черкаського обласного краєзнавчого музею. Тут зібрано найбільше речових пам’яток і документів з історії, етнографії й культури Черкащини та її уродженців. Серед унікальних експонатів чільне місце посідає колекція речей козацької доби. Це, насамперед, козацька зброя: пістолі, гармати різного калібру і розміру, порохівниці. В експозиції можна побачити абордажні піки, бойові сокири, рушниці, козацькі люльки. Гордістю музею є двері від козацького куреня першої половини XVIII ст. із зображеною на них народною картиною «Козак Мамай».

Завдяки організаторам наукового зібрання, його учасники відвідали село Красенівку Чорнобаївського району Черкаської області. Тут народився всесвітньо відомий борець, шестиразовий чемпіон світу з боротьби Іван Піддубний. Експозиції та раритетні речі місцевого музею детально повідомляють про складний життєвий і професійний шлях силача, а працівники музею та жителі села випромінюють гордість за свого відомого земляка. Майже щороку в селі проводиться свято богатирської сили, яке набуло всеукраїнського та міжнародного масштабу. Цікаво, що в Красенівці народилося ще чотири чемпіони світу з греко-римської боротьби.

Історики мали змогу ознайомитися з пам’ятками сакральної архітектури Середнього Подніпров’я, зокрема – Канівським Успенським собором Св. Георгія. Збудований у 1144 році, він є яскравим прикладом архітектури Київської Русі. Тут були поховані прославлені запорозькі гетьмани Іван Підкова, Яків Шах та Самійло Кішка.

Із Успенським собором пов’язано й ім’я великого Кобзаря. 20 травня 1861 року на пароплаві «Кременчук» останки Т. Г. Шевченка перевезено з Києва до Канева. Дві доби домовина перебувала в Успенському соборі. Після відслуженої в церкві панахиди прах українського пророка віднесли на Чернечу гору.

Особливі емоції учасники наукового зібрання відчули, побувавши на території Шевченківського національного заповідника «Тарасова гора» й безпосередньо – на Шевченковій могилі. Науковці з великим пієтетом відвідали Державний музей Т. Г. Шевченка та перший народний музей Шевченка – «Тарасова світлиця», які теж входять до складу величного Шевченківського меморіалу.

«Історіографічні студії» як форма фахового дискурсу посіли своє місце в науковому та освітньому просторі нашої держави. Вони об’єднують науковців різних регіонів України та сприяють популяризації історичної спадщини та зміцненню історичної пам’яті українського народу.

Ю.С. Степанчук – доцент кафедри історії та культури України

Переглядів: 245