Fb Fb Fb

Наукова і науково-технічна діяльність є невід’ємною складовою системи вищої освіти України. Вона відіграє важливу роль як з погляду створення нових знань і отримання вагомих наукових результатів, так і з погляду формування кадрового потенціалу ВНЗ та підвищення якості підготовки висококваліфікованих фахівців.

ВИКЛАДАЧІ ТА СТУДЕНТИ ФАКУЛЬТЕТУ ІСТОРІЇ, ПРАВА І ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ РАЗОМ ЗІ СТУДЕНТАМИ ФАКУЛЬТЕТУ ІНОЗЕМНИХ МОВ ПРОВЕЛИ КРУГЛИЙ СТІЛ, ПРИУРОЧЕНИЙ ДНЮ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА

23.10.2019 р.

Майже 250 років існувала Запорозька Січ та українське козацтво – феномен не лише вітчизняної, а й світової історії. Запорозькі козаки виробили унікальну систему громадсько-військового самоуправління, яка так і залишилася недосяжним взірцем для монархічної Європи й загрозливим явищем для царської Росії. Натомість духовні, політичні та військові цінності, вироблені запорожцями, назавжди увійшли до історичної пам’яті нашого народу й постали надійним орієнтиром для сучасного українського суспільства.

Ушановуючи пам’ять українських козаків, викладачі та студенти-історики разом із студентами факультету іноземних мов провели круглий стіл, приурочивши його Дню українського козацтва, який щорічно відзначають 14 жовтня.

У цей день православні християни святкують Покрову Пресвятої Богородиці, яку запорожці вважали своєю захисницею та покровителькою. Тому в такий день вони обов’язково скликали загальну військову Раду, служили урочистий молебень, а потім – вирішували питання військових походів, укладання договорів, обирали старшину, ділили військову здобич тощо.

Модераторами круглого столу були доценти Олександр Криворучко, Анатолій Войнаровський та Юрій Степанчук, які, опираючись на досягнення вітчизняної історіографії, фахово коментували суперечливі висновки чи неточності в міркуваннях учасників круглого столу.

Причини та умови виникнення запорозького козацтва розкрив студент факультету іноземних мов Рустам Дерещук, який охарактеризував кілька теорій походження терміна «козак» та назвав причини створення першої Запорозької Січі на острові Хортиця в 1556 році. Це передусім польсько-шляхетське гноблення українського православного населення та гостра потреба захистити українські землі від татарських нападів. Цікаво, що перша писемна згадка про козаків, зокрема на Поділлі, датується 1489 роком.

Про життя та побут запорожців розповіла студентка факультету іноземних мов Яна Паламарчук, яка детально зупинилася на особливостях звичаєвого, або усного козацького права. Водночас вона відзначила низку позитивних рис характеру мешканців Запорозької Січі, серед яких – веселий гумор, щира самокритика, винахідлива дотепність козаків та інші їхні якості.

Студентка факультету іноземних мов Наталя Дубініна схарактеризувала Запорозьку Січ як козацьку демократичну республіку. Адже відоме сьогодні всім козацьке самоврядування поширилося на весь військовий ранжир (виборність козацької старшини) та всі галузі громадської діяльності. Не випадково, що перша у світі демократична Конституція написана саме представниками української козацької старшини в 1710 році.

Кілька доповідей учасників круглого столу приурочено питанням озброєння та військової організації Січі. Зокрема студент факультету історії, права і публічного управління Сергій Гурський, використовуючи мультимедійні засоби навчання, показав різноманіття видів холодної та вогнепальної козацької зброї.

Особливий інтерес викликала доповідь студентки факультету іноземних мов Вікторії Мельник, яка розповіла про функціонування військових одиниць запорожців – куренів, що формувалися за принципом земляцтва. Зазначено, що козаки вважалися найкращими піхотинцями, яким належить низка військових новацій та винаходів. У Європі казали: «Хто володіє козаками, той володіє світом!». Козацький флот, який складався з «чайок», славився неабиякою мобільністю, тому й наводив такий жах на жителів Криму та Туреччини.

Про особливості ліквідації Запорозької Січі царськими військами в 1775 році розповіла студентка факультету іноземних мов Катерина Маценко. У доповіді було зазначено, що тоді ніхто не міг подумати, що російські війська прийдуть воювати проти своїх православних сусідів. Реалії, які так перегукуються із сучасністю, коли 2014 року російські війська захопили Крим та розв’язали гібридну війну на Сході України.

Окремі доповіді студентів-істориків стосувалися військової історії Речі Посполитої та видатних її воєначальників, що дало змогу учасникам круглого столу об’єктивно оцінити супротивника, проти якого козакам доводилося часто воювати. Зокрема, Катерина Кулик проаналізувала озброєння польського війська під час Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького. А Христина Дячок розповіла про життя та військову діяльність польського магната Яреми Вишневецького, який оголосив козацького полковника Максима Кривоноса своїм особистим ворогом. Адже саме загони Кривоноса влітку 1648 року завдали нищівної поразки Вишневецькому поблизу села Махнівка та звільнили від польської шляхти більшу частину Поділля.

Круглий стіл, приурочений Дню українського козацтва, відбувся на належному організаційному та методичному рівні. Студенти факультету історії, права і публічного управління та факультету іноземних мов збагатили свої знання з історії України, ознайомилися з новою формою науково-педагогічної роботи, яка, переконані, стане ще однією сходинкою в їхньому професійному зростанні.

Ю.С. Степанчук – доцент кафедри історії та культури України

Переглядів: 124