Fb

Наукова і науково-технічна діяльність є невід’ємною складовою системи вищої освіти України. Вона відіграє важливу роль як з погляду створення нових знань і отримання вагомих наукових результатів, так і з погляду формування кадрового потенціалу ВНЗ та підвищення якості підготовки висококваліфікованих фахівців.

20-24.10.2014 р.

ПІЗНАЄМО СЕБЕ

150-річчю з дня народження видатного подолянина, майстра слова, суспільного діяча, етнографа М.М. Коцюбинського, чиє ім’я носить наш університет, були присвячені традиційні Дні народознавства 20-24 жовтня 2014 року.

21 жовтня в аудиторії 357 навчального корпусу №1 із молоддю ділилися життєвим і творчим досвідом народні майстри. Представила їх загалу завідувач навчально-наукової лабораторії з етнології Поділля, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України Т.П. Пірус. Вона відмітила, що в гості до майбутніх учителів завітали люди, які дбайливо зберігають традиційну культуру українського народу.




На відкритті заходу побували студенти інституту математики, фізики і технологічної освіти, інституту історії, етнології і права, інституту філології та журналістики, завідувач кафедри стилістики та журналістики, професор І.Я Завальнюк, старший.викладач кафедри української літератури О.А. Пойда, старший викладач кафедри стилістики та журналістики В.М. Каленич, асистент кафедри філософії, соціально-політичних дисциплін та етнології В.О. Гребеньова. Слово до юні, а також до майстрів народного мистецтва звучало з вуст заступника директора з виховної роботи інституту історії, етнології і права, доцента В.А. Тучинського:


- Такі дні проводяться в університеті щорічно. Нині ж заходи проходять у непростий час. Однак сьогоднішні обставини мають лише посилити інтерес громадськості до народних ремесел і промислів, які допомагають нам відшукати власну ідентифікацію. Маючи поруч таких митців, ми постійно отримуємо підтвердження того, про що писав француз Г.Л. де Боплан: українці є особливим видом людей. Бажаю усім студентам доторкнутися до того пласту культури, який представлять їм наші шановані гості, створити щось власноруч, аби поглянути на мистецтво по-іншому. Через деякий час, друзі, ви зрозумієте, що така подія стане для кожного з вас маленьким відкриттям. Хай Дні народознавства пройдуть активно. А вам, дорогі майстри, зичу вдячних учнів.


- Уміти творити руками непросто. Але коли у вас є на те бажання, вдається усе задумане. Відвідувачі занять історико-археологічного гуртка уміють все. Ми плетемо з лози, малюємо на склі, ліпимо з глини, - розповідає студентам старший викладач кафедри філософії, соціально-політичних дисциплін та етнології В.А. Косаківський. - Якось зустрів колишнього старосту гуртка, Валентина Поліщука, котрому колись радив піти до діда й хоча б розпитати й записати, як він робив діжки. Бідкався хлопець, що не зробив того вчасно, бо старенький лежить тепер хворий, не може повідати те, що хотів би чути від нього онук. А років 50-60 тому більшість мешканців сіл були майстрами: бондарями, каменотесами, ковалями, гончарями. Нині ж дуже мало залишилось таких умільців, але таки ще є від кого перейняти досвід. Спостерігаю, що частенько на базарі у Вінниці стоїть старий-престарий чоловік і продає рогові гребінці. Йому років 90. Мабуть, робота й дає цій людині можливість триматися за життя. Не знаю, чи є ще десь в Україні такий другий майстер. Не баріться, йдіть до цих людей учитись.


Дуже цікаво ділилися з молоддю власним життєвим досвідом народні майстри.


- Заздрю вам білою заздрістю, діти, що маєте можливість здобувати освіту в такому чудовому навчальному закладі. А чи знаєте, що Михайло.Коцюбинський цікавився вишивкою? Він писав про с. Клембівку, де я часто бувала. Там у людей золоті руки, - розповідає аудиторії відома вишивальниця, авторка проекту «Вишивана доля Вінниччини» Г.І. Данилюк. – Не так дано я задумала створити величезний рушник, й вишивали його 27 районів Вінниччини. У цьому виробі закладена енергетика усієї області. Президент Віктор Ющенко казав, що наш рушник подивував тоді усю Україну.

Вчіться, адже науку за плечима не носити. Переймайте знання у майстрів, бо настане такий час, що не буде в кого питати. Дякую, діти, що ви є. Радуйте людей. Хай вам у всьому помагає Бог!


- Все життя працювала бухгалтером, а після виходу на пенсію ось уже 7 років вишиваю, - каже дивовижна майстриня Л.П. Шаламай, роботи котрої навесні 2013-го в музейно-просвітницькому цетрі університету мали можливість побачити студенти і співробітники навчального заколаду, а в листопаді вони вражали Київ. – Спочатку створила портрет Лесі Українки, з якого й розпочала проект «Великі українці». Він налічує 22 роботи. Зараз я вишиваю видатних сучасників. Спішу все встигнути, бо життя коротке. Хочу сказати вам, дорогі студенти, щоб усе робили з любов’ю. Будете з любов’ю вчитись, працювати, станете гарними вчителями.


- Вміння виготовляти вироби з соломи, певно, далися мені спадково, від батька, - роздумує майстер виробничого навчання інституту математики, фізики і технологічної освіти Г.Ф. Чадюк. - Солома як сонце. Тримаєш її в руках і відчуваєш тепло. Кажуть, що ремесло передається через покоління. Люблю споглядати, як бігає дворічна внучка, бере солому в руки й копіює, як працюю я, її бабуся. Ми маємо віднайти в собі талант і розвивати його. Може, ви й не знаєте, якими вміннями наділив вас Бог. Приходьте на майстер-класи, я охоче поділюся з вами тим, що знаю.


- Коли починаю займатись одним рукоділлям, мені завжди не вистачає ще якогось. Тобто одна творчість чіпляє за собою іншу. Це дарує вправність рук, упорядкованість думок, щедрість серця. Веду до того, що якщо ви захопитесь якимось мистецтвом, обов’язково рухатиметесь далі, - констатує бібліотекар В.Л. Єрмакова


- Дорогі наші майстри, - звернулася до гостей завідувач кафедри філософії, соціально-політичних дисциплін та етнології, професор О.А. Коляструк, - вклоняюсь вам низько й зичу здоров’я, прихильності Неба, аби знання, що ви носите, було кому прийняти.


Під час урочистого відкриття Днів народознавства за багаторічну плідну співпрацю, збереження культурної спадщини українського народу та виховання студентства на кращих народних традиціях подяками за підписом проректора з навчально-педагогічної роботи університету, доцента О.І. Криворучка відзначені заслужені майстри народної творчості України І.І. Гробчук, Т.В. Войнаровська, Г.І. Данилюк, члени Національної спілки майстрів народного мистецтва України Л.Л. Філінська, О.О.Верхова-Єднак, М.О. Юрченко, народні майстри Вінниччини Є.С. Чугунова, Г.Ф.Чадюк, О.А.Кульчицька, В.Л.Єрмакова, Л.П. Шаламай, І.В. Савчук, О.М. Крутих, О.В. Левенець, В.Л. Ніколаєва.

Під час відкриття Днів народознавства поціновувачі традиційної народної культури мали чудову нагоду причаститися піснею. Твори «Ой у полі дві тополі», «В кінці греблі шумлять верби», «Ой, дощ, іде дощ», «Горішки кусала» представили загалу учасники фольклорно-етнографічного гурту «Душі криниця» (художній керівник – К.Л. Пірус), який цогоріч поповнився першокурсниками ІІЕП.

22 жовтня тривало засідання ІІ науково-практичного круглого столу «Народна культура Поділля у національному вихованні дітей та молоді: проблеми та перспективи». Дискусійне поле заходу – «Потенціал українознавства в національному просвітництві та громадянському вихованні». До його проведення долучились науковці нашого університету, інших навчальних закладів і провідних установ України, викладачі, студенти, вчителі. Розпочинаючи засідання, директор інституту історії, етнології і права, доцент Ю.А. Зінько привітав колег, учасників заходу, подякував усім, хто зумів приїхати на обговорення проблемних питань, за те, що цікавляться дослідженням традиційної культури подолян:

- В нашому університеті чимало робиться для того, аби залучити студентів до вивчення історії й культури рідного краю. Для цього є багато дисциплін, зокрема циклу «Українознавство», проблемні гуртки. Це важливо, бо молодь має досконало знати своє, рідне, бути патріотами. Це й буде предметом наших сьогоднішніх дискусій. Інститут історії, етнології і права працює в такому напрямку ось уже 20 років. Біля витоків цієї діяльності стояла професор Л.С. Мельничук. Те, що вона започаткувала, нам належить продовжувати, розвивати. Сьогодні маємо кафедру філософії, соціально-політичних дисциплін та етнології, навчально-наукову лабораторію з етнології Поділля, величезні рукописні фонди. Прагнемо поставити розпочату роботу на постійні стабільні рейки, тому й звертаємось до Міністерства освіти, щоб у школах ввести на постійній основі дисципліну «Народознавство» як фундамент патріотичного виховання учнівської молоді. Думаю, що нині саме час, аби розпочати вивчення такого предмету.


Думку свого колеги підтримав директор інституту філології й журналістики, доцент В.В. Кононенко:

- Інститут філології й журналістики плідно співпрацює з інститутом історії, етнології і права й намагається дотримуваись того принципу, щоб підіймати на належний рівень патріотичне виховання. Історики й філологи активно підтримують зрушення в суспільстві. Вважаю, що це ті люди, які найбільше працюють з історичними джерелами. Підтримую думку Юрія Анатолійовича, що патріотичне виховання, історія, українська мова – це кити, на яких тримається Україна.


Круглий стіл складався з двох блоків: «Хто ми, звідки й куди йдемо: спроба теоретичного осмислення», «Верховини і мілини українознавства: з досвіду практичної роботи». В роботі заходу взяли участь кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник відділу «Український етнологічний центр» ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України Г.Б. Бондаренко, доктор історичних наук, кандидат філологічних наук, професор, завідувач відділу культурологічних досліджень НДІ українознавства та всесвітньої історії МОН України, директор видавництва «Дуліби», член Національної спілки письменників України, член Канадської спілки етнологів М.В. Гримич, доктор історичних наук, професор, директор Державного архіву Вінницької області Ю.В. Легун, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри філософії, соціально-політичних дисциплін та етнології ІІЕП ВДПУ ім. М.Коцюбинського О.А. Коляструк, кандидат філологічних наук, науковий співробітник відділу фольклористики ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України І.М. Коваль-Фучило, провідний етнолог відділу «Український етнологічний центр» ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України Т.В. Полек (Момот), кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник відділу фольклористики Інституту народознавства ім. І. Крип’якевича НАН України О.М. Кузьменко, кандидат історичних наук, доцент, докторант кафедри історії та культури України ІІЕП ВДПУ ім. М.Коцюбинського Т.Р. Кароєва, кандидат мистецтвознавства, доцент, заступник директора з наукової роботи Барського педагогічного коледжу імені М. Грушевського А.І. Сторожук, кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник відділу фольклористики Інституту народознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Н.А. Пастух, студентка 3 курсу ІІЕП ВДПУ ім. М.Коцюбинського А.С. Стовпець, кандидат історичних наук, доцент Хмельницького університету управління та права, докторант ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України Л.А. Іваневич, магістрантка ІІЕП ВДПУ ім. М.Коцюбинського А.О. Тележинська, кандидат історичних наук, доцент кафедри філософії, соціально-політичних дисциплін та етнології ІІЕП ВДПУ ім. М.Коцюбинського Н.В. Жмуд, аспірант відділу «Український етнологічний центр» ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України В.Р. Іванчишен, аспірант відділу «Український етнологічний центр» ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України О.М. Головко, учитель історії НВК с. Вербовець Мурованокуриловецького р-ну Вінницької області Р.В. Кромалюк, педагог-організатор Вінницької ЗОШ №26 Н.С. Ткачук, завідувач навчально-наукової лабораторії з етнології Поділля ІІЕП ВДПУ ім. М.Коцюбинського, член Спілки майстрів народної творчості України, чден Спілки журналістів України Т.П. Пірус, заслужений майстер народної творчості України Н.М. Шпак, старший викладач кафедри суспільних дисциплін ВВХПТУ №5 В.А. Непийвода, студент ІІЕП ВДПУ ім. М. Коцюбинського Є.С. Бойко, завідувач прес-центру «Подільського університету народної культури» (м. Літин) С.О. Дудник, кандидат мистецтвознавства, професор ВДПУ ім. М.Коцюбинського А.Ф. Завальнюк, кандидат історичних наук, старший викладач кафедри філософії, соціально-політичних дисциплін та етнології ІІЕП ВДПУ ім. М.Коцюбинського В.А. Косаківський, кандидат історичних наук, старший викладач кафедри філософії, соціально-політичних дисциплін та етнології ІІЕП ВДПУ ім. М.Коцюбинського В.О. Гребеньова, студентка ІІЕП ВДПУ ім. М. Коцюбинського Я.С. Соболевська. Під час засідання працювали презентаційний майданчик та книжкова платформа.



23 жовтня 2014 року в рамках Днів народознавства відбувся майстер-клас із витинанкарства. Відвідали його 27 учнів 4-Г класу закладу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. №4 ім. Д.І. Менделєєва» Вінницької міської ради з учителем Н.С. Бойченко. Практичними вміннями ділилася з дітьми працівник навчально-наукової лабораторії з етнології Поділля С.В. Колногозюк. Після майстер-класу хлопчики й дівчатка охоче позували перед фотооб’єктивом, горді тим, що зуміли власноруч створити чудові витинанки.

Завершились традиційні Дні народознавства фотосесією «Ми - українці», що проходила на території студмістечка. Студенти й викладачі університету, одягнуті у вишиванки, на згадку про подію зробили колективні світлини. До них приєдналися й учні 4-А і 4-Б класів Вінницької ЗОШ №8, які 24 жовтня завітали з учителями О.І. Огньовою та Т.В. Мелах в навчально-наукову лабораторію з етнології Поділля, аби оглянути експозицію «Стелися, доле, Україні рушниками!». Того дня про історію дивовижних вишиваних рушників із фондової колекції університетту дізнавались від Т.П. Пірус і третьокурсники інституту педагогіки, психології і мистецтв групи 3ОДТ та їх викладач – доцент кафедри філософії, соціально-політичних дисциплін та етнології С.А. Лапшин.


За численними проханнями відвідувачів виставку продовжено до 30 листопада 2014 року.





Репортаж, фото - Ірина Федорчук

переглядів: 4296