Fb VSPU
VSPU.EDU.UA
ico-vspu
ВІННИЦЬКИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ - ПЛЕКАЄ МУДРЕ, ДОБРЕ, ВІЧНЕ!

Наукова і науково-технічна діяльність є невід’ємною складовою системи вищої освіти України. Вона відіграє важливу роль як з погляду створення нових знань і отримання вагомих наукових результатів, так і з погляду формування кадрового потенціалу ВНЗ та підвищення якості підготовки висококваліфікованих фахівців.

Всеукраїнський семінар-практикум керівників, методистів наукових відділень історії, філософії та суспільствознавства МАН України

18.10.2016 р.


Семінар-практикум на тему «Формування наукового світогляду та розвиток мислення учнів у наукових відділеннях суспільно-гуманітарного профілю МАН України» відбувався з 18 по 20 жовтня 2016 р. на базі Обласного комунального позашкільного навчального закладу «Чернігівська Мала академія наук учнівської молоді». У роботі семінару взяли участь керівники регіональних відділень історичних секцій МАН із вісімнадцяти областей України, методисти «Національного центру Малої академії наук України», представники Інституту історії України НАН України, викладачі Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова.

Відкриваючи семінар-практикум, начальник Управління освіти і науки Чернігівської облдержадміністрації М. А. Конопацький ґрунтовно проінформував присутніх про стан освіти в регіоні, окреслив основні проблеми та перспективи освітніх установ області в умовах децентралізації. Керівник високо оцінив діяльність позашкільних навчальних закладів, зокрема, Чернігівської МАН, відзначив її як потужний осередок консолідації та професійної підготовки талановитої учнівської молоді.

Директор Чернігівської Малої академії наук України Н. П. Лещенко всебічно презентувала роботу позашкільної установи від часу її заснування у 2011 р. й до сьогодення. Наталія Петрівна вказала мету діяльності Чернігівської МАН – пошук, відбір, розвиток і підтримка творчих, здібних, обдарованих школярів, залучення їх до науково-дослідницької роботи в різних галузях науки, техніки, культури і мистецтва. На сьогодні, зазначила директор, 106 гуртків МАН своєю мережею охопили всі райони Чернігівської області. Окрім вчителів-предметників, наукові гуртки очолюють 25 кандидатів наук та два Заслужених вчителі України. Незважаючи на короткий період свого існування, зауважила Н. П. Лещенко, Чернігівська МАН одержала схвальні відгуки з боку громадськості міста та районів області, батьків, педагогів. Наукові успіхи членів МАН відзначені чисельними нагородами Управління освіти і науки Чернігівської облдержадміністрації, Національного центру «Мала академія наук України», Міністерства освіти і науки України.




Професор Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова І. А. Коляда виступив перед зібранням із доповіддю «Краєзнавство в системі освіти і виховання в Україні – важливий компонент підготовки юних дослідників». Учений проаналізував різноманітні форми впровадження історико-краєзнавчого компонента в навчально-виховну роботу закладів позашкільної освіти, зокрема системи МАН України. Історичне краєзнавство, на думку І. А. Коляди, якнайкраще розкриває нерозривний зв’язок історії рідного краю з історією України, допомагає усвідомити унікальність і неповторність історичної долі кожного регіону та населеного пункту, відчути причетність власної родини до цих процесів, сформувати в школярів бажання бути гідним спадкоємцем кращих традицій і здобутків мешканців своєї малої батьківщини. Підсумовуючи, І. А. Коляда вказав, що історичне краєзнавство є відображенням наукового та громадського руху, воно є формою залучення широких кіл громадськості до пізнання історії рідного краю як складової вітчизняної історії.

До роботи пленарного засідання семінару долучились наукові співробітники Інституту історії України НАН України О. Ю. Кирієнко та С. І. Вергун – члени журі III етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт. Вони, зокрема, акцентували на потребі дотримуватись стандартів, вимог та наукового апарату учнівської науково-дослідної роботи. С. І. Вергун у толерантній дискусії аргументував необхідність рецензування учнівських історичних та історико-краєзнавчих праць. За переконанням науковця, рецензії та відгуки на учнівські науково-дослідницькі роботи засвідчують здебільшого поверховий та шаблонний підхід до їхнього написання. Інколи відзиви не відповідають рівню поданого до захисту учнівського дослідження.

Також І. А. Коляда та О. Ю. Кирієнко презентували глосарії понять та термінів для учнів МАН з історії України та Всесвітньої історії, збірки контрольних робіт, що містять завдання для III етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт упродовж 1994-2015 рр. Видання зацікавило присутніх керівників наукових відділень, адже завдання передбачають перевірку знань учнів у повній відповідності до шкільної програми і базових знань з історії України з 6-го по 11-й клас.

Інноваційною була тема доповіді доцента, методиста лабораторії суспільно-гуманітарних дисциплін науково-методичного центру МАН України Ю. М. Кравченко «Потенціал методики «Філософія для дітей» у вихованні майбутнього науковця». Юлія Миколаївна одна із небагатьох в Україні, хто впроваджує на практиці новітню методику «Філософія для дітей». За словами вченої, навчальний підхід «Філософії для дітей» полягає в тому, щоб навчити дітей філософствувати (розмірковувати, вести дискусію, вибудовувати аргументи, бути відкритим до аргументів співбесідника), а не філософії як такої. Дослідниця наголосила, що основний шлях впровадження цієї методики – сократівський діалог, де всі учасники – рівноправні партнери. Діти вчаться аргументувати думки, висувати гіпотези, розвивати поняття, виявляти різні можливості й альтернативи, формулювати запитання, приймати рішення, логічно мислити.

Традиційними для окремих регіонів України стали літні школи для старшокласників, організовані Ю. М. Кравченко. Сповнені захоплення відгуки батьків та учнів свідчать, що діалогічна форма спілкування мотивує учнівську спільноту до інтелектуального пошуку відповідей на смисложиттєві запитання та формує критичне мислення.

Актуальною та змістовною була доповідь релігієзнавця, кандидата філософських наук В. Л. Хромця. Учений зробив акцент на релігійний чинник у сучасних суспільно-політичних процесах України та світі. Прикладом стали події, пов’язані із сірійськими біженцями в Європі, яка через відсутність кваліфікованих релігійних аналітиків, виявилася безсилою перед спалахами ісламського фундаменталізму. Віталій Леонідович поінформував присутніх про дослідження та прогнози журналу «Forbes» щодо появи протягом наступних 10 років півсотні нових професій, у переліку яких зазначено й фах «медіатор у справах релігій». Для багатоконфесійної України це досить важливо, тому варто звернути профорієнтаційну увагу випускників шкіл на здобуття історико-філософської освіти, підсумував В. Л. Хромець.

Черговим етапом роботи семінару стало знайомство його учасників із діяльністю закладу нового типу – Чернігівським обласним педагогічним ліцеєм для обдарованої сільської молоді. Директором ліцею є справжній подвижник педагогічної ниви, Заслужений працівник освіти України, доцент Г. В. Коломієць. За словами Галини Василівни, педагогічне кредо ліцею можна звести до чотирьох «С»: самопізнання, самоорганізація, самореалізація, саморозвиток. Унікальність цього навчального закладу детально описав вітчизняний фаховий журнал «Обдарована дитина» (2013, № 6), на шпальтах якого подано методику навчання та виховання, що застосовує колектив педагогічного ліцею.

Результативною інновацією в роботі ліцею є практика, спрямована на здобуття ліцеїстами профорієнтаційного досвіду, під назвою «Професійна майстерня». Учні ліцею мають змогу раз на тиждень за своїм вподобанням провести навчальний день у медичних, юридичних чи банківських установах міста.

Конструктивним та плідним було знайомство учасників семінару з організацією гурткової роботи в інших загальноосвітніх навчальних закладах м. Чернігова. До прикладу, директор загальноосвітньої школи I-III ступенів № 19 Л. Г. Шелупець, презентуючи низку технічних винаходів гуртківців, поінформувала присутніх про досвід педагогічного колективу школи щодо виявлення та залучення до позашкільної діяльності обдарованої учнівської молоді. До цього копіткого процесу, зазначила Людмила Григорівна, потрібно майстерно долучати самих учнів, їхніх батьків, науковців, творчих та авторитетних мешканців міста.

Взірцем для наслідування є співпраця Чернігівської МАН із вищими навчальними закладами. Зокрема, 20 жовтня на базі Інституту історії, етнології та правознавства Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т. Г. Шевченка відбулася Третя Чернігівська обласна історико-краєзнавча конференція учнівської молоді, присвячена 150-річчю від дня народження М. С. Грушевського. Учасники семінару мали змогу ближче познайомитись із юними істориками області, які презентували близько ста досліджень історико-краєзнавчого характеру. Розпочинаючи наукове дійство, директор інституту історії, етнології та правознавства ім. О. М. Лазаревського проф. О. Б. Коваленко вперше оприлюднив інформацію про приватні та наукові зв’язки М.С. Грушевського з Чернігівщиною. Великий інтерес у присутніх учнів викликали повідомлення Олександра Борисовича про особливості творчої майстерні великого історика та про тижневе перебування М.С. Грушевського з родиною в Чернігові.

Плідним виявилось і знайомство учасників семінару із системою роботи з обдарованою учнівською молоддю в навчальних закладах м. Прилуки. Практичну та теоретичну роботу наукових гуртків представляли Прилуцька спеціалізована школа I-III ступенів № 6 та Прилуцький гуманітарно-педагогічний коледж ім. І. Я. Франка. У стінах коледжу у форматі порівняльного аналізу регіональних особливостей відбулося обговорення позашкільної гурткової роботи. У педагогічній дискусії взяли участь начальник управління освіти Прилуцької міської ради С. М. Вовк, завідувач міського методичного центру управління освіти Прилуцької міської ради С. М. Чернякова та директор Прилуцького гуманітарно-педагогічного коледжу ім. І. Я. Франка Ю. О. Шакура.

Однією з форм роботи семінару стали робочі екскурсії до історичних пам’яток Чернігівщини. Його учасники ознайомились із пам’ятками монументальної кам’яної архітектури періоду Київської Русі, відвідали Густинський Свято-Троїцький жіночий монастир, побували в Антонієвих печерах, а у м. Батурин ознайомились з можливостями використання джерельної бази, фондового та бібліотечного зібрання Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» під час написання науково-дослідницьких робіт.

Підсумовуючи роботу семінару-практикуму, завідувач лабораторії суспільно-гуманітарних дисциплін науково-методичного центру МАН України О. Г. Мережинська зазначила вагомість такого заходу і висловила щиру вдячність його організаторам. На думку Оксани Григорівни, презентований педагогічний досвід збагатить регіональну методологію щодо формування наукового світогляду учнів, сприятиме популяризації суспільно-гуманітарної освіти серед учнівської молоді.

Насамкінець хочу висловити глибоку подяку ректорату Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського за надану можливість взяти участь в цьому семінарі.


Ю.С. Степанчук - доцент кафедри
історії та культури України



переглядів: 1528


Кількість відвідувачів: 6972403