Fb

Наукова і науково-технічна діяльність є невід’ємною складовою системи вищої освіти України. Вона відіграє важливу роль як з погляду створення нових знань і отримання вагомих наукових результатів, так і з погляду формування кадрового потенціалу ВНЗ та підвищення якості підготовки висококваліфікованих фахівців.

Засідання вченої ради

04.10.2017 р.


На засіданні Вченої ради Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського 04 жовтня 2017р. розглядали такі питання:

1. Присвоєння вченого звання професора Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського по кафедрі алгебри та методики навчання математики.

2. Про обговорення Стратегії розвитку педагогічної освіти в Україні

3. Про схвалення Положення про присвоєння почесного звання «Почесний випускник Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського»

Схвалення кандидатур для присвоєння почесного звання «Почесний випускник Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського»

4. Про схвалення кандидатур для призначення на посади проректорів Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського

5. Про реконструкцію приміщення 2-го поверху їдальні університету

6. Про схвалення Положення про навчання іноземних громадян у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського

Поточні питання

За рішенням Вченої ради університету від 13 вересня 2017р. про присвоєння вченого звання професора Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського голова Вченої ради доцент Лазаренко Н.І. урочисто вручила посвідчення професора Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського по кафедрі математики та інформатики доктору педагогічних наук Ковтонюк Мар?яні Михайлівні, професора Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського по кафедрі географії – доктору географічних наук Воловику Володимиру Миколайовичу.

Учений секретар, кандидат педагогічних наук, доцент Лапшина І.М. поінформувала членів Вченої ради про надходження документів щодо присвоєння вченого звання професора Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського по кафедрі алгебри та методики навчання математики.

На засідання Вченої ради університету подано документи Матяш О.І. щодо присвоєння їй вченого звання професора Вінницького державного педагогічного університету по кафедрі алгебри та методики навчання математики: заява, список друкованих праць, копії дипломів / атестату наукового ступеня / вченого звання, витяги з протоколів засідань кафедри алгебри та методики навчання математики та вченої ради факультету математики, фізики і технологій про обговорення кандидатури, експертна оцінка науково-методичної ради університету.

В обговоренні кандидатури доктора педагогічних наук, доцента кафедри алгебри та методики навчання математики Матяш О.І. виступили кандидат фізико-математичних наук, доцент, декан факультету математики, фізики і технологій Подолянчук С.В., заступник голови Вченої ради університету професор Зінько Ю.А., ректор університету доцент Лазаренко Н.І., які високо оцінили внесок у розбудову університетської освіти, професійні досягнення О.І.Матяш, її науковий рейтинг, викладацький авторитет, громадську діяльність.

Для проведення процедури таємного голосування обрано лічильну комісію у складі: доц. Кіт Г.Г., Мельник Т.М., асистента Вешелені О.М.

Про результати таємного голосування доповіла голова лічильної комісії доц. Кіт Г.Г. й запропонувала результати голосування схвалити.

УХВАЛИЛИ:

Присвоїти вчене звання професора Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського по кафедрі алгебри та методики навчання математики доктору педагогічних наук МАТЯШ Ользі Іванівні.

Проректор з наукової роботи, доктор педагогічних наук, професор Коломієць А.М. повідомила про результати обговорення у структурних підрозділах університету Стратегії розвитку педагогічної освіти в Україні

Входження України до освітнього та наукового простору Європи вимагає вдосконалення системи освіти, модернізації підготовки педагогічних кадрів, метою якої є підготовка вчителя нової формації. Тому для України вкрай важливим є розроблення Стратегії розвитку педагогічної освіти та приведення її у відповідність до міжнародних стандартів.

Проаналізувавши концептуальні основи Стратегії, що представлені в посібнику О. Г. Кучерявого, професорсько-викладацький склад ВДПУ загалом підтримує засадничі положення цієї Стратегії, відзначає актуальність і перспективність окреслених у документі 11 концептів – цільових орієнтирів змісту, напрямів і завдань розвитку української педагогічної освіти у вимірах нагальних потреб суспільства.

Заслуговує на цілковите схвалення програма-маніфестація основних завдань стратегічної мети розвитку педагогічної освіти. Цілком підтримуємо ідею ефективної організації профорієнтації на «мистецьких засадах» як засобу відбору до навчання в педагогічних ВНЗ талановитої молоді.

Вважаємо цілком слушним пропозицію, що на базі педагогічних ВНЗ мають бути створені центри з надання населенню педагогічних послуг; здійснені пілотажні дослідження життєвих планів молодих учителів; організовано моніторинг професійно-культурного розвитку педагогів; створені експериментальні майданчики з розробки й відпрацювання нового змісту освіти; організоване дистанційне навчання педагогів.

Проте частина понять і положень Стратегії суперечать Законам України «Про освіту» і «Про вищу освіту», ідеям проекту TUNING щодо компетентнісного підходу та методичним матеріалам Національної команди експертів з реформування вищої освіти (зазначимо, що як при створенні Національної рамки кваліфікацій (НРК), Національного глосарія: вищої освіта, так і при розробленні нового Закону про вищу освіту, було прийнято рішення базуватися на Дублінських дескрипторах та матеріалах проекту Тюнінг).

У Концепції педагогічної освіти не передбачено внесення змін до Класифікатора професій та професійних прав бакалавра і магістра. Передбачені у Стратегії моделі залишають можливість для багатьох різних трактувань.

Тому вважаємо за доцільне звернути увагу на певні недоліки, недоречності й дискусійні моменти Стратегії.

С.5. Водночас потужні виклики, які впливають на стан України в останні роки (російська військова агресія; поглиблення системної фінансово-економічної кризи, збільшення й посилення її негативних соціальних наслідків), вимагають якісно нового, європейського рівня розвитку й детермінують перегляд цільових орієнтирів, змісту, технологічного й інших ресурсів української освіти, зокрема педагогічної.

Вважаємо, що в стратегії розвитку педагогічної освіти не варто робити наголос на «російську військову агресію», оскільки вона не є визначальною у виборі України орієнтації на якісно новий, європейський рівень розвитку.

С.6 «фактами оновлення законопростору», «раціогуманістичної перспективи».

С.7 Зазначені принципи виконують функцію загальних регулятивів проектування і реалізації відповідної стратегії як особливої цілісності її складників – концептів на рівні задоволення потреб суспільства, держави та особистості в реформуванні педагогічної освіти.

Маємо сумнів, що особистість має потребу в реформуванні педагогічної освіти.

С.7. До провідних нормативно-правових механізмів розвитку педагогічної освіти віднесено: Закон України «Про педагогічну освіту», Закон України «Про освіту дорослих», ухвалені НАПН України та затверджені МОН України державні програми і концепції реформування різних напрямів розвитку педагогічної освіти. Проте, про Закони України «Про вищу освіту», «Про освіту», документи, що регламентують європейський вектор розвитку педагогічної освіти, не згадуються.

На с.7-8 визначені механізми розвитку педагогічної освіти. Провідними пропонується вважати нормативно-правові й управлінські. Морально-етичні, професійно-педагогічні норми регуляції та регламентації процесу оновлення системи педагогічної освіти редукційовано в основні нормативно-правові механізми (п.4.4). Вважаємо, що така редукція небезпечно спрощує механізми розвитку педагогічної освіти. Аксіологічна домінанта тут є провідною, від неї залежатимуть правильне нормативно-правове забезпечення і адекватні управлінські рішення.

Пропонуємо на перше місце вивести і витлумачити цілепокладальні механізми розвитку педагогічної освіти, де морально-етичним, культурно-естетичним нормам буде надано статус основоположних і обов’язкових у царині професійно-педагогічної діяльності.

С. 9. «…педагогічна майстерність як соціально значуща система професійних і мистецьких компетентностей, засіб побудови знаннєвого суспільства (провідна компетентність – готовність до всебічного сприяння загальному розвитку особистості учня у процесі добування ним знань та їх практичному використанні)…»

На нашу думку орієнтація на побудову знаннєвого суспільства суперечить компетентнісному підходу (аналогічно с. 23).

С. 10. Оскільки в державі вже взято курс на поступове підвищення заробітної плати вчителів, то у завданнях-маніфестах (5) варто зробити відповідні уточнення. Завдання 7 вважаємо декларативним, неконкретним і необгрунтованим.

С.11 «5) подолання невідповідності між деклараціями про високе призначення у суспільстві та велике значення для нього учителя загальноосвітньої й вищої школи…»

Мова має йти не про учителя вищої школи, а про викладача.

С.12 «на відміну від існуючих редистрибутивних» (є український відповідник)

С.13 – технічна помилка «Результи аналізу». Варіанти реалізації моделі стосовно рівнів вищої педагогічної освіти не відповідають Закону «Про освіту».

С. 14. Автор оперує поняттями «соціально-гуманітарні, психолого-педагогічні і спеціальні предмети» (далі по тексту такі поняття ще використовуються). Проте, в методичних рекомендаціях до розробки стандартів вищої освіти використовують поняття «навчальна дисципліна», «компонент освітньої програми» (це і навчальні дисципліни, і практики, і курсові тощо). При цьому виокремлюють компонент освітньої програми загальної підготовки та професійної підготовки.

С.14-15. Акцент знов зроблено на перелік циклів дисциплін, а не на компетентності та результати навчання, що є визначальним у підготовці студентів у вищій школі відповідно до проектів стандартів вищої освіти та методичних рекомендації щодо їх розроблення. В сучасних навчальних планах зазначених циклів уже немає.

С.16 «одухотвореність і опочуттєвленість технологій і методик професійно-педагогічної підготовки».

Пропонуємо винести в початок подібну термінологію, дати авторське визначення, або так, як зроблено за текстом на с. 7 до терміну «концепт», хоча саме він є усталеним.

Серед провідних регулятивів модернізації змісту сучасної педагогічної освіти (с.22) заявлено низку принципів, які, з нашого погляду, повинен очолювати принцип аксіологічної спрямованості змісту сучасної педагогічної освіти, що означає послідовне його (змісту) підпорядкування національним і загальнолюдським цінностям (пропонований термін «якісна повнота потенціалу змісту сучасної педагогічної освіти», на нашу думку, нечітко відображає суть обговорюваного педагогічного феномену).

С.23. Принцип культуроцентризму зорієнтовує соціальний запит вищим освітнім закладам на особливо важливу в ціннісно-світоглядному плані педагогічну спеціальність – «українська мова і література».

Немає спеціальності «українська мова і література».

С.24. Автор пропонує перелік навчальних дисциплін (називає курсами) до навчальних планів, що суперечить закону про ВО. Перелік навчальних дисциплін – автономія ВНЗ; жоден нормативний документ не може порушувати цю автономію і не має права нав’язувати будь-які компоненти освітньої програми.

С.25. «3) олюднення управлінської атмосфери професійно-культурного зростання викладачів самотворчими й формальними засобами (в системі науково-методичних та інших семінарів, післядипломної освіти тощо), зміна з цією метою принципів управління на гуманістичні та забезпечення цілісності його функцій;»

Складається враження, що автор стверджує, що до цього часу гуманістичних принципів управління в педагогічних ВНЗ не було.

У пропонованій Стратегії добре представлені завдання і обов’язки, які стоять перед вищою педагогічною освітою. У той же час, на жаль, досить побіжно декларовані права і свободи працівників вищої школи. Зокрема, відсутнє конкретне смислове наповнення такої важливої ознаки демократизації управління вищою школою, як свобода вибору викладачем особистісної траєкторії професійно-культурного зростання (с.25). Варто було б подати хоча б коротке тлумачення даної свободи у видовій різноманітності форм реалізації.

С. 26. Стрижнева мета вирощування культу одухотвореності навчально-виховного процесу – створення духовно-розвивального середовища з потенціалом забезпечення процесу формування особистості вчителя-духовника,…

Не зрозуміле поняття «вчитель-духовник».

С. 28. Концепт 6. Гуманізація як олюднення професійної підготовки вчителя і вихователя дошкільної освіти на основі ідей дитиноцентризму і студентоцентризму, свободи вибору і застосування викладачами навчальних закладів особистісно-розвивальних типів навчання, технологій і методик організації навчально-виховного процесу

У самій назві Концепту 6 не вдало дібрано іменники. Пропоную замінити «навчально-виховного процесу» на «освітнього процесу»

С. 28 останній абзац «Гуманізація педагогічної освіти – це олюднення студента як людини…». На наш погляд, положення не коректне, відбувається заперечення, що студент до цього вже був людиною.

С.29 «Як фактор гуманізації педагогічної освіти людиноцентризм має віддзеркалюватися у праві викладача на свободу вибору» - до того йшлося про студенто - і дитиноцентризм.

С.29 «Гуманізація фахової підготовки розширює межі свободи вибору викладачем ВНЗ на основі довіри до нього педагогічного інструментарію руху до вершин свободи самостійного творення» - стилістично неправильне речення, важко зрозуміти, що є пріоритетом.

С.29. Дається тлумачення студентоцентризму, але

«Студентоцентрований підхід (Student-centered approach /Learner-centered approach) передбачає розроблення освітніх програм, які зосереджуються на результатах навчання, ураховують особливості пріоритетів особи, що навчається, ґрунтуються на реалістичності запланованого навчального навантаження, яке узгоджується із тривалістю освітньої програми. При цьому студенту надаються більші можливості щодо вибору змісту,темпу, способу та місця навчання» (Національний освітній глосарій: вища освіта/ 2-е вид., перероб. і доп. / авт.-уклад. : В. М. Захарченко, С. А. Калашнікова, В. І. Луговий, А. В. Ставицький, Ю. М. Рашкевич,Ж. В. Таланова / За ред. В. Г. Кременя. – К. : ТОВ «Видавничий дім «Плеяди», 2014. – 100 с.).

Сутність студентоцентрованого навчання як нової парадигми вищої освіти розкрито в монографії Ю.Рашкевича «Болонський процес та нова парадигма вищої освіти», рекомендованої МОН для розробки стандартів вищої освіти.

УХВАЛИЛИ:

Схвалити пропозиції робочої групи для удосконалення змісту Стратегії педагогічної освіти в Україні:

1. Зберегти, а за можливості і нормативно закріпити, адресне розміщення державного замовлення на педагогічні спеціальності (закрита конкурсна пропозиція) в залежності від потреб освітянської галузі. Запровадити програму забезпечення вищих педагогічних навчальних закладів сучасними навчальними лабораторіями, комп’ютерним та мультимедійним обладнанням для підготовки вчителів математики, фізики, інформатики, трудового навчання та технологій. Передбачити вільний та широкий доступ до Інтернет-ресурсів наукового та освітнього спрямування. Розширювати автономію вищих педагогічних навчальних закладів щодо запровадження нових спеціалізацій (освітніх програм), перш за все – педагогічного спрямування.

2. На основі виголошеного в документі принципу дитиноцентризму (Концепт 6), а також принципу децентралізації та демократизації педагогічної освіти в Україні як важливих стратегічних засад можна запропонувати додатковий стратегічний напрям, метою якого могло би бути подолання неправильної інтерпретації статусу працівника дошкільної освіти. У вітчизняній педагогічній традиції глибоко вкоріненою є позиція, згідно з якою довша тривалість навчання (тобто у перспективі – більш висока кваліфікованість майбутнього спеціаліста) передбачає в майбутньому працю з вищою віковою категорією учнів. Даний підхід живить впевненість у тому, що виховання дітей дошкільного віку не потребує магістратури, аспірантури та науково-дослідної роботи педагога впродовж усього життя, тоді як саме дошкільний вік потребує найсильнішої уваги спеціалістів і, відповідно, найвищої кваліфікації. Варто було, орієнтуючись на західноєвропейський досвід, ввести до загальної схеми виховної стратегії такий напрямок розвитку освіти, що сприяв би не просто підвищенню, а стрімкому підвищенню статусу вихователя дитячого садочка, розвиваючого гуртка тощо. Педагогічна практика давно вже показала, що діти наймолодшого віку потребують педагогів значно вищої кваліфікації, ніж це прийнято вважати.

3. Підвищити роль мистецької освіти у процесі виховання майбутніх педагогів. Цей напрям частково вже намічено у запропонованій «Стратегії…», але у даній інтерпретації він ще не несе того навантаження, яке органічно поєднується з положенням стосовно одухотвореності навчально-виховного процесу, важливості особистісного розвитку, особистісної самореалізації студента (Концепт 5). Вплив на емоційну сферу майбутнього вчителя-духовника, формування його почуттєвої культури засобами мистецтва логічно передбачає обов'язкову наявність мистецьких дисциплін у загальному комплексі предметів педагогічного ВНЗ. Зважаючи на зане5дбаність в Україні інженерно-графічної підготовки майбутніх фахівців, пропонуємо повернути вивчення в школі предмету креслення.

4. Посилити акцентуацію озвученої в документі позиції «не нашкодь», у зв'язку з виголошеним культом інновацій. У цьому зв'язку дуже важливо пам'ятати, що будь-які інноваційні введення передбачають необхідність експериментування, а матеріалом педагогічного експерименту (об'єктом педагогічного дослідження) завжди є суб'єкт. Культ інновації не має висуватися на домінуючі позиції, щоб не виродитися в інновацію заради інновації.

5. Підтверджуючи необхідність створення на державному рівні «мережі спеціальних програм підготовки викладачів педагогічних ВНЗ», звертаємо увагу на необхідність активізації закордонного стажування викладачів з метою вивчення передового європейського досвіду організації педагогічної освіти.

Більш чіткого роз’яснення потребують питання щодо сучасної тези про навчання протягом життя. Педагогічні ВНЗ повинні мати рівні права з інститутами післядипломної освіти у перепідготовці та підвищенню кваліфікації вчителів.

Ще більшої уваги потребує проблема організації педагогічної освіти викладачів непедагогічних ВНЗ. Практика показує, що викладачі технічних, аграрних, юридичних, медичних та інших ВНЗ у переважній більшості не володіють сучасними педагогічними технологіями та методиками викладання, а тому й не можуть забезпечити високу якість професійної підготовки майбутніх фахівців відповідної галузі. Тому пропонуємо зробити обов’язковими курси підвищення кваліфікації викладачів вищої школи саме в педагогічних ВНЗ або й узагалі зробити педагогічну освіту обов’язковою для всіх викладачів вищої школи.

6. Було б доцільним встановити мінімальний обсяг знань і навичок (можливо, на рівні стандарту) з цивільної оборони, охорони праці та безпеки життєдіяльності для підготовки вчителів різних рівнів і ступенів освіти.

7. Звернути більше уваги на створення в суспільстві умов для організації оздоровчої рухової активності та здорового способу життя з метою формування здоров’я громадян як найвищої соціальної діяльності в державі; на вдосконалення підтримки та стимулювання суб’єктів сфери фізичної культури і спорту, діяльність яких спрямована на заохочення людей до оздоровчої рухової активності; на вдосконалення фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової роботи у навчальних закладах, створення спортивних клубів з обов’язковим кадровим, фінансовим, метеріально-технічним забезпеченням їх діяльності; на розроблення та затвердження рекомендації з оздоровчої рухової активності, що міститиме конкретні вказівки стосовно обсягів, інтенсивності, форм і видів рухової активності для зміцнення здоров’я осіб різної статі та віку.

8. Пропонуємо у розділі про неперервність педагогічної освіти (с.15) залишити лише перший варіант рівнів вищої педагогічної освіти як більш чіткий, збалансований і адекватний завданням професійної підготовки фахівців педагогічного профілю. У ньому визначені загальні вимоги до підготовки педагогічних фахівців різного рівня і водночас передбачено достатні можливості для варіативності підготовки студентів на рівні магістратури. Другий варіант видається неприйнятним насамперед через недостатню професійно-педагогічну спрямованість підготовки фахівців на рівні магістратури (у ньому передбачається вивчення лише спеціальних дисциплін; водночас відсутня згадка про психолого-педагогічні дисципліни та асистентську педагогічну практику).

9. Стратегія розвитку педагогічної освіти повинна посилити практичну складову у підготовці майбутнього вчителя через чітке визначення відсотку навчального лану, відведеного на проходження виробничих практик у навчальних закладах. Європейська практика передбачає наскрізну практичну підготовку студентів з посиленням ролі школи у присвоєнні кваліфікації вчителя. Безперечно, ефективним для посилення освітнього процесу в Україні міг би бути Інститут інтернатури у педагогічній освіті.

Також Вчена рада університету схвалила проект Положення про присвоєння почесного звання «Почесний випускник Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського» та список кандидатур для присвоєння почесного звання «Почесний випускник Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського».

Від робочої групи нформувала вчений секретар, кандидат педагогічних наук, доцент Лапшина І.М.

УХВАЛИЛИ:

Схвалити список кандидатур для присвоєння почесного звання «Почесний випускник Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського» й пропонувати його ректорові навчального закладу для затвердження:

1. Бeздухов Василь Васильович – заступник голови Вінницької обласної організації Товариства Червоного Хреста, заслужений працівник соціальної сфери України. Випускник 1959 року – перший випуск.

2. Бойко Петро Адольфович – художній керівник Народного ансамблю танцю «Барвінок», директор Вінницького міського Центру художньо-хореографічної освіти дітей та юнацтва «Барвінок», Народний артист України, Заслужений діяч мистецтв України, Відмінник народної освіти України. Випускник історичного факультету 1984 року.

3. Бронюк Віктор Володимирович – лідер гурту «ТІК», почесний громадянин м. Вінниці, голова погоджувальної ради Благодійного Фонду «Подільська громада». Випускник історичного факультету 2003 року.

4. Василюк Світлана Михайлівна – директор департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Вінницької обласної державної адміністрації. Випускниця історичного факультету 1979 року.

5. Висоцька Катерина Іванівна – директор Вінницького обласного краєзнавчого музею. Випускниця історичного факультету 1980 року.

6. Вітковська Надія Семенівна – заслужений учитель України, унікальний фахівець в галузі початкової освіти, випускниця факультету підготовки вчителів початкових класів 1961 року.

7. Войцехівський Костянтин Францович – директор Вінницького гуманітарно-педагогічного коледжу. Випускник фізико-математичного факультету 1971 року.

8. Волос Вікторія Степанівна – директор перекладацької агенції «Віза». Випускниця факультету іноземних мов 2000 року.

9. Гижко Андрій Петрович – перший заступник голови Вінницької обласної державної адміністрації. Випускник історичного факультету 1999 року.

10. Глухенький Сергій Андрійович – віце-президент Товариства Червоного Хреста України, голова Вінницької обласної організації Товариства Червоного Хреста, заслужений працівник соціальної сфери України. Випускник факультету фізичного виховання 2000 року.

11. Домінський Олег Станіславович – директор Вінницького технічного коледжу. Випускник фізико-математичного факультету.

12. Дровозюк Степан Іванович – ректор комунального вищого навчального закладу «Вінницька академія неперервної освіти». Випускник історичного факультету 1975 року.

13. Дручинський Андрій Михайлович – директор ТОВ «АБМ Рециклінг», Голова правління Благодійного Фонду «Подільська громада». Випускник природничо-географічного факультету.

14. Жучинський Анатолій Петрович – Головний редактор газети «33 канал». Випускник філологічного факультету 1980 року випуску.

15. Замкова Наталія Леонідівна – директор Вінницького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету. Випускниця факультету іноземних мов 1997 року.

16. Зарубінський Олег Олександрович – український політик та громадський діяч, народний депутат України 4-х скликань, директор Українського інституту дослідження екстремізму. Випускник історичного факультету 1984 року.

17. Збожинська Тетяна Станіславівна – керівник Вінницького міського центру з інтеграції до Європейського та світового освітнього простору. Відмінник освіти України. Заслужений вчитель України. Випускник фізико-математичного факультету 1986 року.

18. Зінько Ярослав Віталійович – директор Вінницької дитячої школи мистецтв. Випускник музично-педагогічного факультету 1979 року.

19. Івасюк Ігор Дмитрович – заступник голови Вінницької обласної державної адміністрації – директор департаменту освіти і науки Вінницької обласної державної адміністрації. Випускник фізико-математичного факультету 1991 року.

20. Каменюк Михайло Феодосійович – український поет, публіцист, драматург, перекладач, громадський діяч. Член Національної спілки письменників України, Національної спілки журналістів України та голова Вінницької обласної організації Національної спілки письменників України. Випускник філологічного факультету 1971 року.

21. Касіяненко Василь Харитонович – доктор фізико-математичних наук, професор, завідувач кафедри загальної фізики Вінницького національного технічного університету. Людина року в номінації Діяч науки за 2016 рік. Випускник фізико-математичного факультету 1981 року.

22. Клапоущак Андрій Юрійович – Завідуючий сектором Департаменту освіти і науки Вінницької обласної державної адміністрації. Випускник фізико-математичного факультету.

23. Коваль Олександр Іванович – учитель Гніванської школи-гімназії №1. Випускник історичного факультету.

24. Кузьменко Володимир Омелянович – Завідуючий сектором Департаменту освіти і науки Вінницької обласної державної адміністрації. Випускник фізико-математичного факультету

25. Кузьменко Геннадій Іванович – директор Вінницького центру оцінювання якості освіти. Випускник природничо-географічного факультету.

26. Лазаренко Володимир Іванович – завідувач відділу українознавства комунального вищого навчального закладу «Вінницька академія неперервної освіти». Випускник історичного факультету 1981 року.

27. Легун Юрій Вікторович – Директор Державного архіву Вінницької області. Випускник історичного факультету 1991 року.

28. Лозовський Володимир Васильович – директор Вінницького обласного академічного українського музично-драматичного театру імені М. Садовського. Випускник історичного факультету.

29. Майданик Євген Олександрович – Директор міського Палацу мистецтв «Зоря». Випускник фізико-математичного факультету.

30Мазурик Вадим Станіславович – представникові Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення у Вінницькій області. Випускник історичного факультету 1982 року.

31. Москалюк Микола Федорович – генерал-майор Збройних сил України. Випускник фізико-математичного факультету 1975 року.

32. Наливайко Борис Олександрович – начальник Управління Державної міграційної служби у Вінницькій області. Випускник факультету підготовки вчителів загально-технічних дисциплін і праці 1994 року

33. Обаль Олексій Михайлович – державний діяч, генерал – майор Служби Безпеки України, ветеран військової служби. Випускник фізико-математичного факультету 1976 року.

34. Огнев’юк Віктор Олександрович - ректор Київського університету імені Бориса Грінченка. Випускник історичного факультету 1981 року.

35. Оркуша Олег Сергійович – голова районної державної адміністрації Козятинського району. Випускник природничо-географічного факультету.

36. Панчук Федір Васильович – Заслужений діяч мистецтв України. Випускник філологічного факультету 1979 року випуску.

37. Паньків Михайло Іванович – член спостережливої ради педуніверситету. Випускник факультету фізичного виховання 2000 року.

38. Пасіхов Юрій Якович – завідувач лабораторії інформаційних та комунікаційних технологій, заступник директора, вчитель фізики та інформатики фізико-математичної гімназії № 17 Вінниці, Заслужений учитель України. Випускник фізико-математичного факультету 1977 року випуску.

39. Подолинний Анатолій Мусійович – науковець, есеїст, поет, громадський діяч. Заслужений працівник культури України, нагороджений Почесною відзнакою «За заслуги» перед Вінницею». Член Національної спілки письменників України, Національної спілки краєзнавців України, Національної спілки журналістів України. Випускник філологічного факультету 1966 року.

40. Рокіцький Іван Олександрович – кандидат фізико-математичних наук, доцент, професор університету, Відмінник освіти України. Випускник фізико-математичного факультету 1965 року.

41. Сухомовський Олександр Григорович – директор навчального закладу «Середня загальноосвітня школа І—ІІ ступенів – ліцей №7 м.Вінниця». Випускник факультету підготовки вчителів початкових класів 1967 року.

42. Сторожук Валентина Петрівна – поетеса, прозаїк, дитяча письменниця, фольклористка, краєзнавець, заступник редактора журналу «Вінницький край», член Національної спілки письменників України. Випускниця філологічного факультету 1988 року.

43. Теклюк Варвара Яківна – декан філологічного факультету 1994-2012рр. Відмінник освіти України, Почесний працівник Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Випускниця філологічного факультету.

44. Тимошенко Володимир Андрійович – український правоохоронець, державний діяч, вчений. Професор, доктор юридичних наук, генерал-лейтенант. Державний службовець 1-го рангу. Випускник фізико-математичного факультету 1975 року випуску.

45. Трохименко Валентин Степанович – кандидат фізико-математичних наук, доцент, професор університету, Відмінник освіти України. Випускник фізико-математичного факультету 1963 року.

46. Філанчук Максим Валерійович – директор департаменту культури Вінницької міської ради. Випускник інституту педагогіки, психології і мистецтв.

47. Форманюк Микола Вікторович – заступник міського голови Вінницької міської ради. Випускник педагогічно-індустріального факультету 1988 року.

48. Чернявський Сергій Володимирович – срібний призер Олімпійських ігор з велоспорту, начальник управління з фізичної культури і спорту Вінницької обласної державної адміністрації. Випускник факультету фізичного виховання 2001 року.

49. Чорна Олена Афанасіївна - заступник директора Департаменту освіти і науки Вінницької обласної державної адміністрації. Випускниця історичного факультету 1979 року.

50. Шестопалюк Олександр Васильович – екс-ректор Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Випускник факультету фізичного виховання 1982 року випуску.

51. Яценко Оксана Василівна - директор департаменту освіти Вінницької міської ради. Випускниця історичного факультету 1991 року.

52. Лазаренко Наталія Іванівна – ректор Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, Випускниця факультету підготовки вчителів початкових класів 1983 року.

Також Вчена рада університету слухала питання про схвалення кандидатури кандидата педагогічних наук БРОВЧАК Людмили Сидорівни для призначення на посаду проректора з науково-педагогічної роботи та соціальних питань Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського

Інформувала голова Вченої ради, кандидат педагогічних наук, доцент Лазаренко Н.І., яка прокоментувала свій вибір, наголосивши на професійних та особистісних якостях претендента, досвіді спільної роботи.

На підтримку кандидатури Бровчак Л.С. виступили голова студентського самоврядування університету Дякова М.А., голова профкому університету Баюрко М.В., кандидат географічних наук, доцент, декан природничо-географічного факультету Стефанков Л.І., кандидат педагогічних наук, доцент, декан факультету дошкільної, початкової освіти та мистецтв Кіт Г.Г., доктор педагогічних наук, професор, проректор з наукової роботи Коломієць А.М., перший проректор з науково-педагогічної роботи, кандидат історичних наук, доцент Гусєв С.О., які засвідчили високий професійний рівень, позитивні моральні якості, наявність досвіду організаторської діяльності, запропонували підтримати кандидатуру Бровчак Л.С. щодо призначення на посаду проректора з науково-педагогічної роботи та соціальних питань Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського.

УХВАЛИЛИ: Схвалити й пропонувати ректору університету кандидатуру кандидата педагогічних наук БРОВЧАК Людмили Сидорівни для призначення на посаду проректора з науково-педагогічної роботи та соціальних питань.

Вчена рада університету також схвалила кандидатуру ЄКИМЕНКА Сергія Дмитровича для призначення на посаду проректора з економічних питань Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського

На підтримку кандидатури Єкименка С.Д. виступили голова студентського самоврядування університету Дякова М.А., перший проректор з науково-педагогічної роботи, кандидат історичних наук, доцент Гусєв С.О., декан факультету історії, етнології і права кандидат історичних наук, професор ВДПУ Зінько Ю.А., декан факультету фізичного виховання і спорту, кандидат педагогічних наук, доцент Яковлів В.Л., які засвідчили високий професійний рівень, позитивні моральні якості, наявність досвіду господарсько-економічної діяльності кандидата, запропонували підтримати кандидатуру Єкименка С.Д. щодо призначення на посаду проректора з економічних питань Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського.

УХВАЛИЛИ: Схвалити й пропонувати ректору університету кандидатуру ЄКИМЕНКА Сергія Дмитровича для призначення на посаду проректора з економічних питань.

Декан факультету фізичного виховання і спорту, кандидат педагогічних наук, доцент Яковлів В.Л. порушив питання про реконструкцію приміщення 2-го поверху їдальні університету

УХВАЛИЛИ:

1. Схвалити пропозицію колективу факультету фізичного виховання щодо перепрофілювання приміщення другого поверху їдальні педуніверситету у спортивну залу зі встановленням тренажерних пристроїв для забезпечення виконання навчального плану спеціальностей: 014.11 Середня освіта (Фізичне виховання), 017 Фізична культура і спорт, 014.14 Середня освіта (Здоров’я людини).

2. Порушити клопотання перед Міністерством освіти і науки України про перепрофілювання приміщення другого поверху їдальні педуніверситету у спортивну залу зі встановленням тренажерних пристроїв.

Проректор з науково-педагогічної роботи та освітньої інноватики, кандидат історичних наук, доцент Безуглий А.І. запропонував для схвалення проект Положення про навчання іноземних громадян у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського.

УХВАЛИЛИ: Положення про навчання іноземних громадян у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського схвалити та пропонувати ректорові навчального закладу для затвердження.

В поточних питаннях слухали:

Про затвердження навчальних програм дисциплін вищої школи.

УХВАЛИЛИ: За результатами експертизи навчально-методичних комісій факультетів Вінницького державного педагогічного університету схвалити й пропонувати ректорові навчального закладу для затвердження навчальні програми дисциплін вищої школи:

- Інформатика та інформаційні технології / Розр. – Ковтонюк Г.М.;

- Диференціальні і інтегральні рівняння / Розр. – Бак С.М.;

- Варіаційне числення (бакалавр) / Розр. – Бак С.М.;

- Варіаційне числення (магістр) / Розр. – Бак С.М.;

- Інтегральні рівняння (бакалавр) / Розр. – Бак С.М.;

- Інтегральні рівняння (магістр) / Розр. – Бак С.М.;

- Інформатика / Розр. – Ковтонюк Г.М.;

- Історія театру і кіно / Розр. – Швець І.Б.;

- Основи виховної діяльності фахівця з фізичного виховання у ВНЗ (магістр) / Розр. – Каплінський В.М.;

- Методика викладання географії у вищій школі (магістр) / Розр. – Бірюкова Н.В.;

- Основи теорії стійкості (магістр) / Розр. – Бак С.М.;

- Вибрані питання функціонального аналізу / Розр. – Бак С.М.;

- Інструментальна підготовка / Розр. – Маринчук Т.Т.;

- Інклюзивна освіта / Розр. – Давидюк М.О.;

- Прикладне програмування / Розр. – Уманець В.О.;

- Основи математики з методикою навчання освітньої галузі «Математика» / Розр. – Імбер В.І.;

- Прикладне програмування / Розр. – Уманець В.О.;

- Статистичні методи в соціальній роботі / Розр. – Лящ О.П.;

- Сучасні тенденції теорії і практики психології / Розр. – Візнюк І.М.;

- Соціальний фандрайзинг / Розр. – Лящ О.П.;

- Виробнича асистентська практика (аспірантура) / Розр. – Шахов В.І.;

- Моделювання в психологічних дослідженнях / Розр. – Сидоренко Ж.В.;

- Спецпрактикум з психологічного консультування / Розр. – Лящ О.П.;

- Психологія розвитку / Розр. – Візнюк І.М.;

- Конфліктологія / Розр. – Браніцька Т.Р.;

- Психологічні технології іміджмейкінгу / Розр. – Лящ О.П.;

- Основи вокально-хорової майстерності вчителя / Розр. – Сізова Н.С.;

- Практикум з вокально-диригентської підготовки / Розр. – Сізова Н.С.;

- Культура професійної комунікації / Розр. – Наконечна Л.Й.;

- Наукові основи поглибленого навчання математики в школі / Розр. – Калашніков І.В.;

- Моніторинг і діагностика навчального процесу / Розр. – Наконечна Л.Й.;

- Підготовка грантових проектів / Розр. – Воєвода А.Л.;

- Системи і методи прийняття рішень / Розр. – Туржанська О.С.;

- Методи математичної статистики в обробленні результатів наукових досліджень (аспірантура) / Розр. – Туржанська О.С.;

- Теорія систем та математичне моделювання / Розр. – Соя О.М.;

- Методи обчислень / Розр. – Соя О.М.;

- Комп’ютерне моделювання в математиці / Розр. – Соя О.М.;

- Сучасні народні художні промисли України / Розр. – Савчук І.В.;

- Гіперкомплексний аналіз / Розр. – Вотякова Л.А.;

- Українська мова (для студентів-іноземців підготовчих курсів) / Розр. – Завальнюк І.Я., Кухар Н.І., Гороф’янюк І.В.;

- Неевклідові геометрії / Розр. – Тютюн Л.А.;

- Конструктивна геометрія / Розр. – Тютюн Л.А.;

- Наскрізна програма практики (магістр) / Розр. – Кадемія М.Ю., Кізім С.С., Уманець В.О., Люльчак С.Ю.

Затверджено тематику спецкурсів на факультеті історії, етнології і права на 2017-2018 навчальний рік:

- ПП.8 Європейський союз: історія і сучасність (8 сем.): 1,5 кред. – 54 год. : 24 год. лекційні, 30 год. самостійної роботи (викл. – доц. Неприцький О.А.);

- ПП.8 Визначні діячі науки і культури України і Поділля (8 сем.): 1,5 кред. – 54 год. : 24 год. лекційні, 30 год. самостійної роботи (викл. – доц. Войнаровський А.В.).

До навчальних планів підготовки аспірантів зі спеціальностей 015 Професійна освіта, 032 Історія та археологія внесено такі зміни:

1) назву навчальної дисципліни «Креативні технології професійного навчання» замінити на «Креативні технології навчання»;

2) навчальну дисципліну «Філософія та епістемологія науки» замінити на «Філософія та епістемологія».

Голова Вченої ради: доц. Лазаренко Н.І.

Вчений секретар: доц. Лапшина І.М.


переглядів: 32