Fb

Наукова і науково-технічна діяльність є невід’ємною складовою системи вищої освіти України. Вона відіграє важливу роль як з погляду створення нових знань і отримання вагомих наукових результатів, так і з погляду формування кадрового потенціалу ВНЗ та підвищення якості підготовки висококваліфікованих фахівців.

УЧАСТЬ ВИКЛАДАЧІВ ФАКУЛЬТЕТУ ІСТОРІЇ, ЕТНОЛОГІЇ І ПРАВА У ЗАХОДАХ, ПРИУРОЧЕНИХ 400-РІЧЧЮ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ІВАНА БОГУНА

12.07.2018 р.


2018 рік знаменний ювілейними подіями козацького періоду нашої історії, які впродовж століть формували етнічну ідентифікацію та визначали систему ціннісних орієнтирів українського народу. Так, 370 років тому Богдан Хмельницький очолив Національно-визвольну війну українського народу проти шляхетської Польщі й отримав перші важливі перемоги на Жовтих Водах, під Корсунем та під Пилявцями; 360 років тому гетьман Іван Виговський установив європейський вектор України й підписав Гадяцький договір, за яким Україна ставала третьою рівноправною частиною Речі Посполитої; 250 років потому розпочалася знаменита Коліївщина, увічнена Тарасом Шевченком у поемі «Гайдамаки» та ін.

Пізнаваною постаттю в національній пам’яті нашого народу є один із видатних сподвижників Б. Хмельницького – кальницький (вінницький) полковник Іван Богун, життя та діяльність якого тісно пов'язані з Поділлям та Вінниччиною зокрема. Біографія Богуна наповнена доказами його високої освіченості, патріотизму, конструктивної харизми, особливого військово-командного таланту та організаторського хисту. Пригадаймо хоча б очолювану ним успішну оборону Вінниці від польського війська чи битву під Берестечком 1651 року, які стали взірцем воєнного оборонного мистецтва середньовічної Європи. Безперечно, усі великі битви Національно-визвольної війни середини XVII ст. не обійшлися без участі Івана Богуна. Політичний світогляд полковника полягав у тому, що він, передбачаючи трагічні наслідки для України-Гетьманщини утратного замирення з Польщею 1651 року та українсько-московського зближення 1654 року, рішуче засудив Білоцерківський мир та Переяславську угоду й навідріз відмовився складати присягу на вірність московському цареві. Як державний діяч, Іван Богун був переконаний, що українська зовнішня та внутрішня політика має бути унезалежененою від сусідніх держав та опиратися на власні військово-політичні сили.

Відзначаючи 400-річчя від дня народження Івана Богуна, делегація молоді з Вінницької області разом із краєзнавцями та істориками Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського, у рамках виконання «Обласної цільової соціальної програми національно-патріотичного виховання дітей та молоді 2017-2020», відвідала історико-культурні місця України, пов’язані з іменем визначного вінницького полковника та зі славою козацької зброї. Кінцевою метою подорожі був Новгород-Сіверський, який позначився завершальною сторінкою в житті Івана Богуна. Адже в лютому 1664 року на околиці цього міста козацького полковника було підступно схоплено, звинувачено в зраді та розстріляно за наказом польського короля Яна II Казимира.

Вінницьку делегацію привітав мер Новгород-Сіверського Олег Бондаренко, який із великим захопленням розповів про історію міста, окреслив порубіжні його особливості, охарактеризував сьогодення місцян, відзначив тенденції до економічного зростання та покращення добробуту його населення. Під час мітингу біля меморіального пам’ятника Іванові Богуну Олег Андрійович відзначив, що історична постать козацького полковника є вагомим узаємозв’язком, який упродовж століть об’єднує та ідентифікує українців у всьому світі.

Учасники екскурсії побували на місці загибелі та ймовірного поховання видатного українського військового й державного діяча. Біля пам’ятного знака, увінчаного монументальним козацьким Хрестом, свої промови виголосили місцеві краєзнавці, члени районних молодіжних організацій та представники державної адміністрації Новгород-Сіверського. Вінниччину у своїх виступах достойно представили Валентина Шпак ? голова громадської організації «Вінницьке крайове козацьке молодіжне об’єднання «Молода Подільська Січ»; Андрій Мельничук ? заступник голови Координаційної ради з питань національно-патріотичного виховання при Вінницькій облдержадміністрації; Олександр Коваль ? голова Тиврівської районної молодіжної організації «Молода Подільська Січ»; Наталя Лозна – голова Літинської районної молодіжної організації «Молода Подільська Січ»; Олександр Мазур ? директор Дашівської середньої загальноосвітньої школи та голова Іллінецької районної молодіжної організації «Молода Подільська Січ»; Олександр Роговий – Почесний краєзнавець України; Юрій Степанчук та Віталій Тучинський – викладачі Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського. Доцент В. А. Тучинський щиро подякував за теплу зустріч вінницької делегації на теренах славної Чернігово-Сіверщини та запропонував провести спільну науково-практичну конференцію, присвячену постаті Івана Богуна та його ролі в історії українського народу та народів Східної Європи.

Маршрут екскурсійної групи пролягав через Житомирську, Київську, Чернігівську та Сумську області. Власне, незабутньою була екскурсія на Сумщині, де екскурсанти оглянули поле Конотопської битви – одного із ключових епізодів російсько-української війни 1658-1659 років. Тут козацько-татарські війська, які очолювали гетьман Іван Виговський, Іван Богун та Мехмед-Гірей IV у червні 1659 року розгромили стотисячне московське каральне військо, яке вдерлося на територію України з метою завадити їй вибратися з-під опіки Московського царства та перешкодити союзу українців із Річчю Посполитою.

Члени екскурсійної делегації побували в Батурині, де знаходиться Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця». Батурин – мальовнича столиця українських гетьманів Лівобережної України другої половини XVII – початку XVIII ст. Проте в листопаді 1708 року російські війська на чолі з генералом Меншиковим за наказом Петра I ущент зруйнували та спалили місто, убивши при цьому 20 тисяч мирних жителів та захисників міста. Причина такої жорстокості – намагання гетьмана Івана Мазепи звільнитися з-під влади Москви з допомоги Швеції, яка воювала проти Росії в Північній війні. Лише через півстоліття зусиллями останнього гетьмана України Кирила Розумовського було відбудовано місто та відновлено велич гетьманської столиці. Учасники екскурсії ознайомилися із грандіозним палацовим комплексом Кирила Розумовського та вшанували його пам’ять у родинній усипальниці в Свято-Воскресінському храмі.

Принагідним виявилось і знайомство учасників екскурсійної групи із козацькою історією Чернігова. Особливий інтерес у молоді викликала історія життя та діяльності видатних державних та військових діячів періоду Гетьманщини – Леонтія та Павла Полуботків. Відомо, що Павло очолював Чернігівський полк, згодом у 1722 році став гетьманом Лівобережної України. З іменем Павла Полуботка пов’язують передачу в один з англійських банків золотого запасу Гетьманщини. Українського гетьмана закатували за наказом Петра I у Петропавлівський фортеці за те, що він насмілився нагадати російському цареві про давні державні права України. Місцеві екскурсоводи повідомили, що ще на початку XX ст. українці вшановували гетьмана Павла Полуботка як святого мученика, розміщуючи його портрет в своїх оселях поряд із портретом Тараса Шевченка та образом Ісуса Христа.

У складі делегації перебували відомі подільські дослідники-краєзнавці Олександр Врублевський, Олександр Коваль та Олександр Роговий, які приємно дивували учасників поїздки своєю ерудицією та фактографічними знаннями регіональної історії. Упродовж екскурсійного маршруту вони блискуче освітлювали історичні події, розповідали про діяльність видатних осіб та проводили історичні паралелі населених пунктів Поділля, Київщини, Полісся та Слобідської України. Принагідно хочеться зауважити, що Олександр Роговий створив єдину в Україні регіональну козацьку карту «Вінниччина козацька».

Насамкінець, від усіх учасників екскурсійної групи хочемо щиро подякувати організаторам такого важливого патріотично-виховного заходу, приуроченого 400-річчю від дня народження Івана Богуна, зокрема голові громадської організації «Лелеки» – Валентинові Кусяці та депутату Вінницької обласної ради Володимиру Барцьосю. Особливу подяку висловлюємо Валентині Слободиській за віддану та якісну працю фотографа.

Ю. С. Степанчук – доцент кафедри історії, та культури України



переглядів: 170