Fb

Наукова і науково-технічна діяльність є невід’ємною складовою системи вищої освіти України. Вона відіграє важливу роль як з погляду створення нових знань і отримання вагомих наукових результатів, так і з погляду формування кадрового потенціалу ВНЗ та підвищення якості підготовки висококваліфікованих фахівців.

03.09.2010 р.

В інституті історії, етнології і права відбулася зустріч з відомим вітчизняним істориком

Ім’я дослідника козацької доби, доктора історичних наук, виконувача обов’язків завідувача відділу соціально-політичної історії Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені Івана Кураса НАН України Кривошеї Володимира Володимировича широко відоме в наукових колах України та зарубіжжя.

Представляючи гостя студентській аудиторії директор Інституту історії, етнології і права доцент Юрій Анатолійович Зінько жартуючи зауважив, що Володимира Володимировича можна цілком вважати корінним подолянином, адже він історик який вперше дослідив персональний склад козацької старшини Брацлавського і Вінницького полків періоду Гетьманщини, навів детальні біографічні довідки полковників, полкової старшини, сотників.



Виступаючи перед студентами Інституту історії, етнології і права В.В.Кривошея зупинився на новітніх здобутках історичної науки козацького періоду. Зокрема, на прикладі вузлових протиріч напередодні та у ході Національної революції середини XVII ст. під проводом Б.Хмельницького вчений обґрунтував, що революції та реформи є неперевершеними формами соціального прогресу. Як виразник державницької історіографічної школи В.В.Кривошея на вістря суспільних трансформацій ставить панівну еліту з її економічними, політичними, соціальними, етнічними та духовними потребами. Цінними видаються спостереження вченого про безперервні аграрні конфлікти у феодальному суспільстві, які не тільки зумовили революції та реформи, а й прискорили появу нових капіталістичних відносин з новими формами протиборства – за підприємства, фінанси, ринки збуту тощо.

Цікавими були думки історика у галузі генеалогії – відносно молодої науки яка вивчає родоводи, сімейну історію, етимологію прізвищ тощо. Майже заборонена у радянський час генеалогія стала особливо популярною за роки незалежності. Вчений це пояснює пробудженням національної самосвідомості українців і природним бажанням кожної людини дізнатися більше про своїх пращурів, що жили у різний історичний час.

Особливий інтерес у студентів викликали судження історика з приводу поширення та локалізації на території України суто подільських прізвищ.

Загалом зустріч мала дружній, але діловий і конкретний характер. Дякуючи студентам за увагу та за поставлені запитання В.В.Кривошея висловив сподівання на подальшу наукову співпрацю між Інститутом історії, етнології і права та науковими установами міста Києва.