Fb

Наукова і науково-технічна діяльність є невід’ємною складовою системи вищої освіти України. Вона відіграє важливу роль як з погляду створення нових знань і отримання вагомих наукових результатів, так і з погляду формування кадрового потенціалу ВНЗ та підвищення якості підготовки висококваліфікованих фахівців.


23.04.2015 р.



«ТЕЛЕВІЗІЙНЕ ІНТЕРВ’Ю В ЧАСИ ІНФОРМАЦІЙНИХ ВОЄН»
"Подільська регіональна лексикологія: стан та перспективи"

– під такою назвою в Інституті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбувся тренінг, який провів знаний журналіст, телеведучий, медіа-тренер Андрій Куликов.

Учасниками заходу стали студенти із Маріуполя, Києва, Харкова, Сум, Запоріжжя, Одеси, Черкас, Житомира, кількох столичних ВНЗ, а також третьокурсниці напряму підготовки «Журналістика» Вінницького державного педагогічного університету імені М. Коцюбинського Юлія Мельник та Марина Дяченко. За допомогою телевізійного мосту (онлайн-відеоконференції) до тренінгу приєдналися майбутні медійники із Запорізького й Маріупольського університетів.

Андрій Куликов розповів про журналістські стандарти, правила створення інтерв’ю, підготовку матеріалів у «гарячій точці», дав поради юним журналістам, як захиститися від пропаганди й удосконалити вміння, поділився власним досвідом, ґрунтовно відповів на питання: «Як діяти в тому випадку, коли деякі професійні стандарти не відповідають державним нормам?», «Чи діють етичні норми в сучасному інформаційному просторі?», «Як під час заворушень у країні взяти коментар у потрібної людини і довіряти цій інформації?», «Чи мають право журналісти вести інформаційні війни?», «Як позбутися тиску з боку власників каналів?» тощо.




Медіа-експерт згадав також про три правила інституту пропаганди в Радянському Союзі: якщо немає події – створи її; якщо не пускають у двері – лізь у вікно; брехня на користь радянської влади – свята правда. Дав практичні настанови щодо створення інтерв’ю: ідучи на інтерв’ю, кореспондент повинен знати, чим займається співрозмовник (мається на увазі не лише професійна діяльність), вивчити його біографію, деякі факти з особистого життя. Відповіді повинні бути такими, щоб із них зрозуміти поставлене питання. Не варто вживати незрозумілих слів, термінів (повинні бути конкретними і простими). Потрібно поставити респонденту бодай на одне питання більше, ніж абсолютно необхідно (може стосуватися гарного зовнішнього вигляду, настрою тощо). Підходити до інтерв’юйованого з неупередженістю, але не боятися засумніватися у відповіді. Щоб отримати потрібну відповідь від ворога, ставити питання, ніби він не є супротивником.

Телеведучий визначив критерії вдалого телевізійного сюжету: «Необхідно переглянути його без звуку. Якщо на 75% переповісте про що йшлося, – сюжет відбувся». Ще одним аспектом розмови стало російське телебачення, аудиторія якого не виробляє ефективні засоби проти пропаганди й вчиняє за принципом дітей: заплющивши очі, не бачити, що коїться. Зауважив: тележурналісти повинні завжди підтримувати зв’язок із аудиторією, вказуючи електронну адресу, телефон прямого ефіру; влаштовувати зустрічі із глядачами, аби дізнатися: не що вони хочуть почути, а про що! «Журналісти повинні нести відповідальність і не долучатися до створення спотвореного світу», – додав Андрій Вікторович. Підкреслив, що сьогодні зростає значення радіо. В умовах війни воно залишається найдешевшим та найдоступнішим засобом масової інформації.





На практичній сесії студентам було поставлено завдання – підготувати телевізійні інтерв’ю як подкасти (аудіо або відео файли, котрі можна завантажити з сайту, використовуючи налаштування RSS-потоку для прослуховування або перегляду на телефоні чи на комп’ютері). Хлопці й дівчата поділилися на пари й дізнавалися один в одного про найактуальніші події загальноміського рівня. На основі отриманих фактів готували в телестудії власні відеоподкасти.

Насамкінець усі учасники тренінгу отримали сертифікати, подарунки й здобули нові практичні навички у створенні телевізійного інтерв’ю.


переглядів: 1