УЧАСТЬ ВИКЛАДАЧІВ УНІВЕРСИТЕТУ В РОБОТІ ІСТОРИКО-КРАЄЗНАВЧОГО СЕМІНАРУ, ЯКИЙ ВІДБУВСЯ НА ТЕРИТОРІЇ МІКРОРАЙОНУ ПОДІЛЛЯ
22.08.2022 р.
Ініціаторами проведення семінару стали Вінницька обласна організація краєзнавців і Вінницька обласна організація журналістів, правління яких очолюють Сергій Гальчак та Василь Паламарчук.
Мікрорайон Поділля – наймолодший житловий мікрорайон Вінниці, який вирізняється з-поміж інших районів новою забудовою і сучасною інфраструктурою. Проте тут є кілька об’єктів, які викликають особливий інтерес у краєзнавців, журналістів та небайдужих до своєї історії мешканців міста. Йдеться насамперед про Вінницьку обласну психоневрологічну лікарню ім. академіка О. Ющенка, архітектурно-парковий комплекс якої належить до однієї з визначних історичних пам’яток Вінниці.
Учасники семінару побували на території лікарні, де відомий дослідник історії Вінниці Анатолій Лисий розповів, що Вінницьку окружну лікарню для душевнохворих відкрито 1897 року. Це був один із найбільших лікувальних закладів тогочасної України. Загальна площа всієї його території становила близько 10 гектарів. Тут одночасно могли перебувати до 1000 пацієнтів. Першим директором лікувального закладу був Василь Кузнєцов, якого поховано на тутешньому кладовищі.
Історія лікарні тісно переплетена з військово-політичною історією України XX ст. Зокрема, професор Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського Юрій Степанчук розповів про перебування тут хворих на тиф воїнів Української Галицької Армії (УГА). Недавно у Вінниці віднайшли український військовий цвинтар 1919 року, де під час епідемії тифу поховано від 8 до 9 тисяч вояків. Це найбільше кладовище галицької армії. До прикладу, у Львові поховано 728 воїнів УГА.
Професор ВДПУ імені Михайла Коцюбинського Сергій Гальчак розказав про злочини, вчинені нацистським окупаційним режимом у Вінниці, зокрема про умертвіння майже двох тисяч пацієнтів психоневрологічної лікарні. У такий спосіб заклад звільнили для вищого керівництва Вермахту. Тут побувало практично все найближче оточення Гітлера: Г. Герінг, Г. Гіммлер, Й. Геббельс, М. Борман, А. Розенберг, В. Кейтель, Ф. Гальдер та інші високопоставлені особи.
Цікавими спогадами поділився Василь Паламарчук. Він, журналіст «Робітничої газети», приїхав узяти інтерв’ю в знаменитого психотерапевта Анатолія Кашпіровського, який працював у Вінницькій психоневрологічній лікарні. Його психотерапевтична діяльність і парапсихологічні здібності приваблювали журналістів з усього СРСР, передусім із Москви та Ленінграда. Аби спокійно поспілкуватися з лікарем, потрібно було позбутися нахабних московських журналістів. Василь Миколайович запропонував Анатолію Кашпіровському шляхом навіювання ввести їх у глибокий сон. Декілька махів рукою – і порушники журналістської етики та трудової дисципліни позасинали на своїх стільцях, а видатний медик безперешкодно дав перше велике інтерв’ю вітчизняній газеті.
Важливо зауважити, що на території лікарні, над урвищем до Південного Бугу, відкрито трипільське поселення, датоване IV-III тис. до н.е. Тут виявлено й інші пам’ятки археології – безмовні факти споконвічного життя, господарської діяльності та побуту пращурів сучасних вінничан.
Учасники семінару також побували в місцевій церкві, розміщеній у приміщенні лікарні. Краєзнавець Анатолій Сварчевський розповів про стародавній артефакт, який зберігається в стінах церкви: домовину, виготовлену з суцільної дубової колоди. За переказом, це труна одного з монахів Києво-Печерського монастиря, датована XI ст.
Підсумував роботу семінару любитель історії та книговидавець Ігор Балюк. На його глибоке переконання, такі семінари зацікавлюють громадськість, спричиняють подальші краєзнавчі пошуки, появу книг, путівників, історичних нарисів з історії міста Вінниці та її мікрорайонів.
Юрій Степанчук – професор кафедри історії України
