УЧАСТЬ ВИКЛАДАЧІВ УНІВЕРСИТЕТУ В РОБОТІ НАУКОВО-КРАЄЗНАВЧОГО СЕМІНАРУ, ПРИУРОЧЕНОГО ПРИЙНЯТТЮ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ

07.07.2023 р.

Ініціатором проведення семінару, що відбувся у Вінниці, стала обласна організація Національної спілки краєзнавців України, правління якої очолює професор Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського Сергій Гальчак.

Учасники семінару побували біля пам’ятника Магдебурзькому праву, адже ця найпоширеніша правова система міського самоврядування в Центральній Європі у часи Середньовіччя слугувала важливим елементом історичного розвитку й українського конституційного процесу. Починаючи з XIII ст., Магдебурзьке право почали застосовувати в галицьких містах та селах, а згодом поширили на решту українських земель.

Про значення Магдебурзького права для України розповів професор Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського Юрій Степанчук. На його думку, така система забезпечувала передусім захист міського населення від сваволі королівських намісників і великих землевласників, зумовлювала сприятливі умови для розвитку ремесел і торгівлі. Це дало змогу визначити чіткі правові норми міського життя, установити виборну систему органів самоврядування та суду, регламентувати діяльність купецьких об’єднань і цехів, регулювати питання торгівлі, опіки, спадкування, визначити покарання за злочин тощо.

Про надання Магдебурзького права Вінниці розповів завідувач кафедри суспільно-гуманітарних дисциплін Вінницького гуманітарно-педагогічного коледжу Анатолій Лисий. Історик процитував текст історичного документа з книги В. Отамановського «Вінниця в XIV – XVII столітях», наголосивши, що 30 травня 1640 р. у Варшаві король Владислав IV надав Магдебурзьке право м. Вінниці. У цій події взяла участь вінницька делегація у складі Тишка Тийненка, війта Парфена Омеляновича та міщанина Івана Ушкала. Тоді ж Вінниця отримала свій герб, який відновлено після отримання незалежності України в 1991 році.

Професор Сергій Гальчак зауважив, що на Вінниччині першим цього права удостоїлося місто Хмільник у 1448 році. Згодом королівські грамоти на самоврядування отримали ще 19 міст Поділля, зокрема, Бар (1538 р.), Ялтушків (1548 р.), Уланів (1552 р.), Шаргород (1588 р.) Брацлав (1564 р.), Літин (1578 р.), Немирів (1581 р.), Копайгород (з 1624 р.), Вінниця (1640 р.) та ін.

Директор видавництва «Меркьюрі-Поділля» Ігор Балюк припускає, що Вінниця одержала Магдебурзьке право значно раніше, проте через спалення Вінницького замку татарами в XVI ст. відповідні документи не збереглися. Тому процедуру надання Вінниці права на самоврядування довелося повторити в 1640 році.

Юрій Степанчук нагадав, що перша Українська Конституція («Пакти і Конституції прав і вольностей Війська Запорозького»), яка стала яскравою сторінкою розвитку української політико-правової державницької думки, була прийнята в 1710 році, її автор – козацький гетьман Пилип Орлик. Також повідомив цікавий факт: у наступному 1711 р., коли тривало повстання запорозьких козаків проти Московського царства, під час здійснення ними визвольного походу на Правобережну Україну, військовий штаб гетьмана тимчасово знаходився в Немирові.

Анатолій Лисий звернув увагу на те, що оскільки Україна в наступні століття стікала кров’ю в окупаційних лещатах Російської імперії та інших загарбників, українцям доводилося відроджувати власну державність у черговий раз. 12 листопада 1917 р. на сьомих загальних зборах Української Центральної Ради Михайло Грушевський, життєвий шлях якого започаткований також й на Вінниччині, зробив доповідь про проєкт Конституції України, в якій озвучив ідею проголошення Української держави. 24 січня 1918 р., в умовах катастрофічно зростаючої воєнної загрози (в Україну, як відомо, за розпорядженням В. І. Леніна вдерлася 30-тисячна армія В. Антонова-Овсієнка), Центральна Рада ухвалила історичний IV Універсал. Лейтмотивом цього документа була теза: «Однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною державою українського народу». Тоді ж ставилося завдання найближчим часом скликати Українські Установчі збори, які б схвалили Конституцію УНР. Реалізації накреслених планів завадила масштабна більшовицька агресія.

Нині діюча Конституція України була ухвалена вже в незалежній Українській державі – 28 червня 1996 року на п’ятій сесії Верховної Ради. Як відзначив Сергій Гальчак, серед депутатів другого скликання Верховної Ради, які ухвалювали Основний Закон, були 16 народних обранців із Вінниччини: Володимир Бряузов (Хмільницький виборчий округ № 52), Володимир Буткевич (Погребищенський виборчий округ № 59), Василь Кавун (Бершадський виборчий округ № 54), Анатолій Кондратюк (Вінницький виборчий округ № 55) та інші.

У свою чергу Анатолій Лисий зауважив, що під час виборів довіреною особою кандидата в депутати Анатолія Олексійовича Кондратюка був Сергій Дмитрович Гальчак…

Учасники семінару ухвалили рішення щодо продовження подібної форми історико-краєзнавчої роботи.

Юрій СТЕПАНЧУК,
професор Вінницького державного педагогічного університету
імені Михайла Коцюбинського