Відкрито виставку «З кожною моєю згадкою про дім, його стіни стають міцнішими»

25.01.2024 р.

Місто, до якого раніше тисячі українців і українок приїжджали на море, зараз в ізоляції: порожні вулиці, чужі прапори, все чуже. Люди, які залишилися там, мусять виживати та стежити за кожним своїм словом. Люди, які виїхали, втратили не лише дім, але також зв?язки, близьких і місце сили.

Бердянськ – місто на березі Азовського моря, яке вже майже два роки знаходиться під російською окупацією. Що там сталося навесні 2022 року? Що відчувають люди, які залишилися та чекають на ЗСУ? Яким був шлях тих, хто рятувався? Що допомагає триматися тим, хто приїхав в іншу частину країни, аби почати нове, тимчасове, життя?

У Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського відкрито виставку «З кожною моєю згадкою про дім, його стіни стають міцнішими».

В основу експозиції лягли спогади, образи та історії, які виринали під час мистецьких і арттерапевтичних сесій представників онлайн-об'єднання містян «Ми – Бердянськ».

На виставці представленні 10 плакатів, які передають біль окупації та цим спонукають до взаємодії людей із різних міст, із різним досвідом.

Експозиція побудована на матеріалах піврічної діяльності спільноти «Ми – Бердянськ», заснованої Ксенією Клейнос та Кирилом Пелівановим – громадськими діячами з Бердянська за підтримки «Європейського фонду за демократію». Дизайн плакатів – Богдана Давидюк. Кураторка – Олена Субач.

За допомогою QR-кодів, що в нижньому куточку плакатів, можна задонатити кошти на допомогу Воїнам, які на передовій відстоюють нашу свободу.