16.12.2015 р.

ОЛІМПІАДА З ПЕДАГОГІКИ – 2015

Сьогодні все частіше виникає необхідність створення особливих умов для самореалізації майбутнього вчителя в процесі професійної підготовки у виші. Цьому сприяє проведення олімпіад із педагогіки. Участь у них дозволяє кожному продемонструвати рівень власної ерудиції, глибину обізнаності з такою ключовою дисципліною, як педагогіка, виявити творчі здібності й уміння знаходити вихід зі складних педагогічних ситуацій, показати сформованість критичного мислення, навичок наукового аналізу педагогічних концепцій.

Наприкінці грудня (16.12.15) відбулася традиційна олімпіада з педагогіки для студентів 3 курсу, яку організовує і проводить кафедра педагогіки.

У першому турі олімпіади взяли участь 33 студенти (з факультету іноземних мов, інституту філології й журналістики, природничо-географічного факультету, інституту фізичного виховання і спорту).

Вже другий рік поспіль ми розподіляємо проведення першого олімпіадного туру університетського рівня на два етапи. У першому етапі (турі) брали участь усі бажаючі з числа студентів третього курсу, а вже до другого вийшли ті представники кожного інституту, хто набрав найбільшу кількість балів у попередньому.

Завдання першого туру були спрямовані на перевірку професійної ерудиції, знань, умінь і навичок майбутніх учителів. Вони складалися з двох блоків: теоретичного, представленого тестовими завданнями (2 варіанти), і творчого, який передбачав порівняльний аналіз переваг і обмежень однієї з теорій змісту освіти. Тестові завдання охоплювали весь курс педагогіки – основи педагогіки, дидактику, теорію виховання, школознавство, у кожному варіанті налічувалось 40 завдань.

Творче завдання, яке передбачало порівняльний аналіз і власну оцінку педагогічного явища, було таким: «Освіта – те, що залишається, коли все вивчене вже забуто», - констатував Макс фон Лауе - професор, лауреат Нобелівської премії з фізики.Про яку з двох основних теорій змісту освіти йдеться у наведеному вище вислові? Проаналізуйте переваги й обмеження цієї теорії».

Ще одна новація олімпіади – шифрування робіт учасників і спільна перевірка тестів і творчих завдань не тільки членами журі конкурсу (Сапогов В.А., Столяренко О.В., Волошина О.В.), а й незалежними спостерігачами. Такий підхід забезпечив об’єктивність і прозорість оцінювання відповідей учасників, формування неупередженого ставлення до особистої позиції кожного студента.

Роль незалежних спостерігачів полягала в стеженні за дотриманням правил участі в олімпіаді всіма студентами (відсутність списування, розмов по мобільному, дотримання часу, відведеного на виконання завдань, експертиза бланків із тестами) та участі в перевірці зашифрованих робіт учасників (прізвища та імена студентів-учасників від початку роботи до завершення перевірки знаходилися в спостерігачів у запечатаному конверті). Після підрахунку балів спільно зі спостерігачами було визначено прізвища тих студентів, хто пройшов у другий тур, який відбувся через 2 тижні після першого. Об’єктивність і прозорість не лише оцінювання, а й перебігу олімпіади забезпечувалась єдиними спільними вимогами і правилами для учасників, чітко визначеними й оприлюдненими критеріями оцінки відповідей студентів, інформація про які була унаочнена на екрані в аудиторії, де відбувалася олімпіада (це стосувалося як першого, так і другого туру).

Участь у другому турі передбачала виконання двох завдань: практичного, до якого студенти готувалися вдома (презентувати один із принципів виховання, який саме – визначали за допомогою жеребкування наступного дня після проведення першого туру), та творчого (знайти вихід зі складної педагогічної ситуації). До кожного із завдань другого туру було розроблено алгоритм його виконання. На нашу думку, це не тільки полегшило самостійну роботу студентів, а й спрямувало її у відповідному напрямі (орієнтація на навчальні програми, підкріплена суб’єктивним досвідом учасників).

Результати виконання конкурсних завдань у другому турі також оцінювалися в балах відповідно до заздалегідь чітко визначених критеріїв, установлених організаторами: актуальність змісту, оригінальність форми представлення, реалістичність втілення пропонованої учасником ідеї, творчий підхід і практична значущість інформації для професійної підготовки майбутнього вчителя.

Результати домашньої підготовки учасників, які презентували різні принципи виховання, приємно вразили журі конкурсу та усіх присутніх: виступи майбутніх учителів були яскравими й оригінальними, у них студенти виявили індивідуальний творчий підхід до потрактування закономірностей і правил виховного впливу на дитину, високий рівень культури мовлення, вміння лаконічно й чітко, науково грамотно виражати власні думки (цього вимагала й одна з умов конкурсу – обмеження часу до трьох хвилин), гарне володіння мультимедійними засобами навчання.

Друге завдання другого туру передбачало виявлення професійної компетентності майбутнього вчителя: вміння швидко орієнтуватися в ситуації, обираючи доцільну стратегію самопрезентації, зокрема під час першого знайомства з класом; здатність дотримуватися основних принципів та уміло послуговуватися методами виховного впливу на особистість і колектив, вміння налагодити необхідний контакт, конструктивний діалог і залучити учнів до навчальної діяльності.

Після тривалих дискусій журі призові місця було розподілено так:

- І місце - Черкевич Ольга (ІФЖ), Кузнєцова Ірина (ФІМ), Іванова Валентина (ФІМ), Колісник Олена (ІФЖ),

- ІІ місце - Вахрушева Ганна (ІППМ), Шаповал Ярослав (ПГФ), Шурин Людмила (ПГФ),

- ІІІ місце - Рубаник Анастасія (ІФВС), Побережна Марія (ІППМ), Дворецька Аліна (ІФЖ).

На підставі викладеного вище можемо дійти висновку, що олімпіада не лише сприяє виявленню й відбору творчо мислячих студентів – майбутніх учителів, а й стимулює формування в молодих людей ціннісного ставлення до професійної діяльності, підтримує авторитет педагогічної професії, допомагає зберігати й розвивати кращі традиції регіональної науково-педагогічної школи.

Репортаж - Марина Давидюк,
доцент кафедри педагогіки

Фото - Ірина Федорчук,
прес-секретар університету

переглядів: 1